Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Наземні та морські військові операції тісно пов’язані з повітряними силами, які є невіддільною частиною військових операцій у ХХI столітті.
Перегони у створенні стратегічної авіації між Вашингтоном та Москвою розпочались одразу після закінчення Другої світової. У 1959 році на бойове чергування заступили перші балістичні ракети, але на той час їхня надійність, точність і боєготовність були невисокими. Тривалий час основу стратегічного потенціалу становили стратегічні бомбардувальники – американські В-52 та радянські Ту-16, Ту-22, Ту-95.
Найсучаснішим російським літаком наразі є Ту-160 (Blackjack). Його експлуатацію в бойових частинах розпочали у 1987-му. З часом їх модернізували і з’явилися «новинки» – Ту-95МС, Ту-22М3 та Ту-160М2. Як старі, так і нові стратегічні літаки здатні завдати ядерного удару по найважливіших об’єктах у глибокому тилу та по великих з’єднаннях морських сил противника. Зі свого боку в США розпочалися випробування бортових систем перспективного американського бомбардувальника B-21 Raider. Водночас триває робота зі збирання першого дослідного зразка цього літака.
Чи має шанс Росія, в якій оголосили про створення власного дива техніки ПАК ДА (перспективного авіаційного комплексу дальньої авіації), наздогнати та перегнати американський B-21?
«Ту-160 – это действительно невероятная машина. Ее практически невозможно перехватить. За нашим самолетом не успеет зенитная ракета и самый современный истребитель. Например, Ту-160 может держать на форсаже сверхзвуковую скорость в течении 45 минут, а потенциальный охотник на него F/А-18 – 10 минут». Таку характеристику літаку дав Олексій Леонков – військовий експерт російського журналу «Арсенал Отечества».
Росіяни стверджують: Ту-160 не має аналогів. Бомбардувальник здатен долати ППО противника. Розганяючись до 2500 км/год «Білий лебідь» за необхідності піднімається на висоту до 22 км, перебуваючи поза зоною дії винищувачів ворога.
Здавалося б, у росіян є надзвичайний літак, кращого не треба, але не все так однозначно. Росіяни почали розробку ПАК ДА, який у майбутньому буде основою стратегічної авіації. На початку планувалося створити надзвуковий літак за схемою «летюче крило», потім вирішили розробляти дозвуковий варіант, використовуючи радіопоглинальні матеріали.
«В ПАК ДА решили пожертвовать высокими скоростями в пользу улучшеных характеристик скрытности. При возможности наносить удары по целям с большого расстояния высокая скорость от бомбардировщика не требуется, а вот способность незаметно для противника войти на дистанцию пуска ракет нужна», – пояснив професор російської Академії військових наук Вадим Козюлін.
У січні 2016 року головнокомандувач Повітряно-космічними силами РФ генерал-полковник Віктор Бондарєв повідомив: роботи по ПАК ДА відбуваються в хорошому темпі, дослідний зразок зможе піднятися в небо раніше запланованої дати – 2021 року. Зі свого боку російський генерал Анатолій Коновалов заявив, що стратегічний бомбардувальник ПАК ДА на озброєння авіації надійде в 2024-2025 роках і зможе вирішувати завдання, які нині вирішують одразу три типи бомбардувальників – Ту-160, Ту-95МС та Ту-22М3.
Торік у грудні заступник міністра оборони РФ Олексій Криворучко запевнив, що серійний випуск ПАК ДА має розпочатися у 2027 році, коли літак надійде на озброєння військових частин. Ось, що він дослівно зазначив з цього приводу: «В соответствии с Государственной программой вооружения в период до 2027 года на вооружение поступят современные образцы ВВСТ (вооружений военной и специальной техники), по своим характеристикам не уступающие лучшим зарубежным аналогам, а зачастую и не имеющие аналогов в мире».
Отже, росіяни вкотре намагаються виготовити «не имеющий аналогов» зразок зброї, який давно за кордоном створений та експлуатується. Зокрема важкий стратегічний бомбардувальник Northrop B-2 Spirit, який перший політ виконав тридцять років тому (17 липня 1989-го, а експлуатується з 1 грудня 1997-го). Це серійний літак нового покоління, створений за стелс-технологією, аеродинамічною схемою «летюче крило». Spirit здатен доставити у визначене місце 16 ядерних бомб В61 або В83. Бойовий радіус – 5300 км, максимальна швидкість – 1100 км/год (Ту-160 – 2230 км/год).
Причому США не зупинилися та продовжили розвиток проєкту В-2. Торік у компанії Northrop Grumman розпочали складання першого зразка перспективного стратегічного бомбардувальника B-21 Raider, який значно досконаліший за В-2. (Американці передбачили його безпілотний варіант, здатний летіти на мінімальних висотах над складками місцевості). Перший політ нового літака заплановано на грудень 2021 року.
Для порівняння, на думку ексміністра оборони РФ Юрія Борисова, перший політ російський ПАК ДА зможе здійснити лише у 2025-2026 році, а піти у серію в 2030-му. Причому росіянам доведеться відпрацьовувати принципово нові для себе технології «летючого крила» з нуля, в той час, як американці створюють уже четвертий літак (без урахування тактичного бомбардувальника F-117A). Якщо взяти російські реалії, де винищувач 5-го покоління Су-57 літає, м’яко кажучи, не з новим двигуном, то створення сучасного цифрового бортового радіоелектронного обладнання на російській базі виглядає досить проблематичним. Намагання росіян одночасно мати кілька стратегічних бомбардувальників дає привід стверджувати: є досить серйозні підстави сумніватись в надійності й бойових можливостях «не имеющих аналогов» зразків зброї. Тож росіяни змушені копіювати новітні американські розробки й не лише їх.
У 1999 році під час операції в Югославії B-2 Spirit скинули на цілі понад 600 високоточних бомб (JDAM). У наступні роки літаки застосовували в Іраку й Афганістані. Тривалість бойових вильотів сягала 30 годин. Під час одного з них B-2 Spirit перебував у повітрі без посадки понад 50 годин, що свідчить про високу якість літаків і професіоналізм екіпажів. До того ж B-2 Spirit здатні підтримувати функціонування інформаційної мережі (LINK-16), де окремий літак працює як єдиний механізм, здатний уражати цілі або захищати свої об’єкти водночас.
19 березня 2011 року під час операції «Одисея. Світанок» з бази ВПС США Уайтмен, штат Місурі, в повітря піднялися три B-2 Spirit і два B-1B. За час операції літаки знищили 150 цілей, серед яких склади озброєнь, об’єкти ППО, командно-контрольні пункти, об’єкти обслуговування авіаційної та іншої техніки. До речі, під час численних бойових операцій американські ВПС не втратили жодного B-2.
Словом, заяви заявами, але наразі перспективний російський авіакомплекс дальньої авіації (ПАК ДА) існує лише як ескізний проєкт. Споглядаючи на приклад з російським винищувачем Су-57 (виконав перший політ у 2010-му, станом на кінець 2020-го в металі існує тільки десяток прототипів) напрошується невтішний висновок – Росія здатна створювати лише одиничні екземпляри або невелику серію дослідних зразків перспективної техніки. Але їхня спроможність розпочати масове виробництво світового рівня техніки викликає сумнів, а інтеграція з космічними системами спостереження та розвідки окремих екземплярів з огляду на залежність мікроелектронної промисловості від закордонних складників і власної нерозвиненості взагалі унеможливлює створення сучасного ефективного інформаційного поля для бойових систем.
На відміну від країни гучних заяв, не викликає жодних сумнівів, що американці скоро піднімуть у повітря свій B-21 Raider, а приблизно до середини 20-х приймуть на озброєння ВПС. Різниця у заявлених термінах готовності B-21 Raider та ПАК ДА незначна, але величезна в реальних, а не декларованих можливостях цих двох держав.
В ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич розповів про те, як триває робота над законопроєктом про мобілізацію та в чому користь рекрутингу до ЗСУ.
Військовослужбовці окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу тримають лінію фронту поблизу Бахмута. російські окупанти намагаються щоденно штурмувати позиції ЗСУ.
російські війська вкотре за день атакували Берислав ударними дронами. Унаслідок скидання вибухівки постраждали двоє людей.
Військова контррозвідка Служби безпеки зірвала спроби воєнної розвідки рф «завести» свого агента до штабу Командування Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Максимальна прозорість і підзвітність перед суспільством та міжнародними партнерами є одним із найголовніших зобов’язань команди Міністерства оборони України. Зокрема й перед європейськими парламентарями, що сприяє взаєморозумінню та підтримці оборонних ініціатив України, зміцнює партнерство з країнами ЄС.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки назвав ще одним свідченням геноциду терористичні російські удари авіабомбами по Харкову.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…