На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
Кожна особа має право на судовий захист, якщо вважає, що її права порушили. Це стосується і військовослужбовців. Утім, як діяти, якщо рішення на користь особи вже набрало законної сили і підлягає виконанню?
До прикладу, торік значного резонансу набуло рішення Верховного Суду у зразковій справі щодо виплати грошової компенсації невикористаної відпустки учаснику бойових дій. Законодавством для військових така відпустка в особливий період не передбачена, а тому й не надавалася в період з 2015 року. Вже з листопада 2019-го грошову компенсацію в Міноборони та Збройних Силах почали виплачувати під час звільнення з військової служби. На жаль, тим, хто звільнився раніше, компенсацію доводиться стягувати в судовому порядку.
— Проблем з виконанням рішень судів щодо компенсації за невикористану відпустку учасникам бойових дій наразі ми не спостерігаємо, — говорить старший офіцер групи юридичного супроводження виконавчих проваджень Північного територіального юридичного управління підполковник юстиції Андрій Зеленов. — У Департаменті юридичного забезпечення МОУ, спільно із зацікавленими підрозділами, розроблено порядок отримання дозволів на неоскарження таких рішень в апеляційному та касаційному порядках. Це дозволило уникнути додаткового навантаження на бюджет зі сплати судового збору. На жаль, відповідно до законодавства по-іншому компенсувати ці кошти не можна.
Та що робити, коли рішення вже є?
Виконання рішень судів треба розділити на дві категорії: рішення майнового і немайнового характеру
Про порядок виконання рішень майнового характеру йдеться при стягненні грошових коштів. Тоді з виконавчим листом потрібно звертатися до відділення Державної казначейської служби. Там у безспірному порядку, якщо рішення суду набрало законної сили і нема перепон у виконанні, списують кошти з рахунків юридичної особи. Але в рішенні обов’язково має бути вказана конкретна сума, яку необхідно стягнути.
Якщо рішення зобов’язує вчинити певну дію (наприклад, «нарахувати та виплатити» або видати наказ про виплату), примусове виконання таких рішень відбувається через виконавчу службу. Тоді вже виконавець у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», виконує рішення суду – зобов’язує юридичну особу вчинити певні дії (утриматися від вчинення певних дій).
— Тоді вже державний виконавець відкриває виконавче провадження та надає 10 днів на добровільне виконання рішення суду. У такому разі юридична особа сплачує виконавчий збір за відкриття виконавчого провадження (20 тисяч гривень) та інші витрати такого провадження. Якщо суб’єкт владних повноважень не виконує рішення, виконавець може накласти штраф у розмірі 5100 гривень, а у випадку повторного невиконання – 10 200 гривень, — продовжує Андрій Зеленов. — Проте, на практиці, наприклад, військова частина не є розпорядником коштів. І має чекати, поки гроші виділять на цю виплату вищі фінансові органи. З огляду на зазначене, рішення суду виконують не так швидко, як би хотілося.
Іноді військові частини не можуть вчинити дії, визначені в резолютивній частині рішення. Тоді треба змінити порядок або спосіб виконання рішення через суд або отримати роз’яснення суду, як його практично реалізувати, відстрочити чи розстрочити виконання рішення суду.
Інша причина невиконання рішень судів – якщо особа не надає необхідні відомості, наприклад номер особового рахунку для зарахування коштів. У такому випадку, державний виконавець може закрити виконавче провадження через перешкоджання виконання рішення суду стягувачем коштів.
Добровільне виконання військовою частиною рішення суду, що набрало законної сили, дозволяє зекономити кошти з оборонного бюджету на сплату виконавчих зборів та штрафів. У такому разі особа може звернутися з рішенням суду з відміткою про набрання ним законної сили та виконавчим листом, з інформацією про номер рахунку, куди перерахувати кошти, безпосередньо до боржника. Тоді юридична особа замовляє кошти і впродовж певного часу виплачує особі без «державного виконавця-посередника».
Сама юридична особа зобов’язана вчиняти всі залежні від неї дії, щоб виконати рішення суду, яке набрало законної сили. А вибір способу стягнення коштів у будь-якому разі залежить від рішення особи, на користь якої його ухвалено.
Варто зазначити, що, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист можна пред’явити до виконання впродовж трьох років.
