Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Торік, у жовтні, ухвалено Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Тож, що потрібно знати армійцям, аби гідно захистити свої права в разі безпідставного притягнення до матеріальної відповідальності, розбирався кореспондент АрміяInform.
«Службове розслідування повинно бути проведено якісно, а вина військовослужбовця обов’язково доведена»
Згаданий закон передбачив досить чітке визначення термінів «військове майно», «матеріальна відповідальність», «пряма дійсна шкода» тощо.
– У цьому нормативно-правовому акті зазначено, передусім, умови, правила й підстави проведення службового розслідування у з’ясуванні вини військового, що є одним із основних чинників, який враховують під час прийняття остаточного рішення. За результатами такого розслідування складається акт, який затверджує певний командир чи начальник із залученням довідки фінансового органу військової частини з розрахунковою вартістю завданої матеріальної шкоди. Її розмір і порядок відшкодування, як правило, встановлюється за даними бухгалтерського обліку або під час проведення відповідної експертизи суб’єктом оціночної діяльності. На практиці в цих моментах досить часто виникають порушення, − розповів заступник начальника відділу Чернігівського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.
Доведення провини військовослужбовця у спричиненні матеріальної шкоди не позбавляє права командирів притягувати підлеглих і до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності. А звільнення з військової служби або переведення до іншого місця служби не є підставою уникнення матеріальної відповідальності. Загальний строк, упродовж якого командир або начальник може притягнути до матеріальної відповідальності – 3 роки з дня виявлення заподіяної шкоди.
– Був випадок, коли кількох військовиків однієї з військових частин намагалися покарати за нестачу пально-мастильних матеріалів. Загалом за всіма справами нестача становила майже 20 мільйонів гривень. Тут провели службові розслідування, військових притягнули до матеріальної і дисциплінарної відповідальності, але, як з’ясувалося, з суттєвими порушеннями. Пізніше суди захистили їхні права й скасували відповідні накази. Службове розслідування слід проводити якісно, а вина військовослужбовця обов’язково доведена, − зауважив Ярослав Хоменко.
Обставини перебування в АТО/ООС є поважними під час пропущення строку звернення до суду
Для багатьох військовослужбовців довести факт неправомірного притягнення до матеріальної відповідальності є принциповим питанням. Існують випадки у військовому середовищі, коли сума відшкодування невеличка, але таке стягнення може впливати на подальше проходження служби. Тому для військового важливо, аби службове розслідування врахувало всі обставини і його результатом стало об’єктивне та справедливе рішення.
Особливу увагу правники акцентують на зверненнях військових, що тривалий час перебувають на передовій. Бо вони не можуть вчасно звернутися за правовою допомогою і строки позовної давності слід поновлювати.
– Звертався до нас військовий, який довго був на Донбасі, з питання притягнення його до матеріальної відповідальності за втрату порожньої металевої бочки для пально-мастильних матеріалів. Так, приймаючи свою посаду, він зазначив про її відсутність у відповідному акті, але притягнули його до відповідальності за те, що не доповів про це рапортом. Він звернувся до нас через 1 рік після прийняття рішення про притягнення до відповідальності, при визначеному в адміністративному судочинстві – 1 місяць для аналогічних спорів. Ми довго судилися за поновлення строків у цій справі й таки досягли позитивного результату в суді апеляційної інстанції. Обставини перебування військового в тривалих відрядженнях на Сході України визнані поважними, − повідомив вищезгаданий правник.
Головною умовою притягнення до матеріальної відповідальності будь-якого військовослужбовця є, перш за все, наявність шкоди при передачі йому під звіт певних матеріальних цінностей, а не внаслідок мовчазної згоди з метою збереження чи обслуговування. Аналогічних правових позицій дотримуються і суди вищих інстанцій, зокрема, це рішення Верховного Суду від 25 березня 2020 року.
Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського № 143/2022, хвилина мовчання проводиться щодня о 9:00, її оголошують у всіх засобах масової інформації.
У ніч на 29 березня противник завдав потужного ракетного-авіаційного удару по об’єктах паливно-енергетичного сектору України, застосувавши різні типи ракет та ударні БПЛА. Усього ворог задіяв 99 засобів повітряного нападу, з яких 84 були знищені українськими захисниками неба.
У Черкаській області внаслідок ракетного обстрілу рф є влучання по об'єкту енергетичної інфраструктури.
Загалом протягом ночі та під ранок сили протиповітряної оборони знищили над Дніпропетровською областю 24 повітряні цілі.
Протягом минулої доби, 28 березня, противник вкотре обстрілював Херсонщину, внаслідок атаки 1 людина загинула, ще 8 — дістали поранення.
Військові рф провели масштабну аеророзвідку перед тим, як завдати масованого ракетного удару по Україні сьогодні вночі.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…