Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Як повідомляла АрміяІnform, нещодавно у межах огляду військової освіти в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного проведено інституційний аудит професійної військової освіти. Експертну групу очолював директор Департаменту військової освіти і науки Міноборони України Володимир Мірненко. Користуючись нагодою, наш кореспондент поспілкувався з Володимиром Івановичем, аби дізнатися про перспективи розвитку військової освіти, можливість її переходу на стандарти НАТО, взаємозв’язок між освітою військовослужбовця і його просуванням по службі та у чому полягає інституційний аудит.
Про амбітну мету та інституційний аудит
– Володимире Івановичу, з 1 жовтня за ініціативи Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони, який ви очолюєте, стартував огляд військової освіти. Яка його головна мета?
– Відповідно до Указу Президента України «Річна програма під егідою комісії Україна – НАТО на 2020 рік» перед нами стоїть амбітна мета – створити ефективну систему професійної військової освіти. Зважаючи на це, Міністр оборони визначив завдання: проаналізувати систему військової освіти, щоб з’ясувати, як можна пришвидшити імплементацію стандартів Альянсу в цій сфері й які саме практичні рекомендації ми, як профільний департамент, маємо дати вищим військовим навчальним закладам, аби професійна військова освіта почала функціонувати на повну потужність.
З цією метою, власне, і створена експертна група, до складу якої увійшли не тільки українські фахівці з питань військової освіти, а й іноземні колеги – представники США, ФРН, Данії, Канади й Литви.
– Інституційний аудит – термін для широкого загалу невідомий. Розкажіть про нього докладно.
– Власне, інституційний аудит полягає в комплексній зовнішній перевірці та оцінюванні освітніх і управлінських процесів у військовому виші, що забезпечують його належне функціонування та сталий розвиток. Відповідно до статті 21 Закону України «Про освіту» може здійснюватись інституційний аудит спеціалізованої освіти, який і проводимо в системі професійної військової освіти.
Для загального розуміння зазначу, що відповідно до того ж таки закону одними з базових видів освіти є формальна і неформальна. У першій видається документ про здобуття ступеня бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук, що підтверджує держава. А в неформальній – сертифікат – відомчий документ, який, навпаки, не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти.
Якщо говорити про професійну військову освіту, то йдеться саме про неформальну освіту, яка в подальшому здобуватиметься на тактичному, оперативному і стратегічному рівнях замість оперативно-тактичного й оперативно-стратегічного. Наразі департамент працює над унесенням змін до нормативних актів з упровадження зазначених рівнів військової освіти, які відповідають новій вертикалі органів військового управління.
– На що насамперед націлений такий аудит?
– На оцінку ефективності функціонування системи професійної військової освіти. Для цього слід моніторити як курси професійної військової освіти, їх ще називають курсами лідерства або L-курсами, від початкового рівня L-1 (A, B, C) і до L-2, L-3, L-4. Маємо розуміти, як вони синхронізовані, чи використовують стандарти НАТО, які дисципліни викладають у вишах, які можливості є у закладів, щоб забезпечити якісний освітній процес і підготувати саме професійного військового.
– І які перші проміжні результати?
– Відверто кажучи, проаналізувавши роботу курсів L-1B і L-1C у Національній академії сухопутних військ, наша експертна група приємно вражена якістю підготовки випускників, зокрема курсу L-1C. Офіцери півтори години спілкувалися з міжнародними експертами й показали неабиякий потенціал індивідуальної підготовки, загальний високий рівень освіти, який дає цей виш.
Ми на власні очі пересвідчилися у спроможності академії готувати офіцерів штабів батальйону і бригади. І, зрештою, найголовніше – ми з’ясували моменти, на які слід звернути пильну увагу для підвищення якості освіти. Адже ефективність – є співвідношенням ефекту і собівартості. Якщо мова йде про ефективність функціонування професійної військової освіти, то під ефектом маємо на увазі якість освіти, здобутої у цій системі. Тобто, у пріоритеті спроможність військового належно виконувати свої завдання.
Напередодні ми перевірили Національний університет оборони України, де здобувачі набувають військово-професійної компетентності на курсах L-2 (тактичний рівень), L-3 (оперативний рівень) і L-4 (стратегічний рівень). Разом із експертами оцінювали передусім відповідність освітніх програм вимогам стандарту НАТО «Освіта і підготовка». Розглянули як організовано планування занять, кадровий менеджмент, чи є проблеми із забезпеченістю людськими ресурсами (викладачами). Під час інституційного аудиту ми визначились у питанні використання інструкторів, на якому рівні здобуття професійної військової освіти є гостра потреба у їхньому залученні.
Як професійна освіта впливатиме на кар’єру
– Який мотиваційний чинник є для військових, щоб більше навчатися, проходити різні курси?
– Щодо мотивації. Нині розглядають ідею поєднання формальної освіти: здобуття ступеня бакалавра/магістра з професійною військовою освітою, тобто неформальною освітою. Прагнемо впровадити принцип «Навчання упродовж життя». Тобто, закінчивши, приміром, академію і маючи ступінь бакалавра, офіцер іде вчитися на курси L-1C. Згодом його скеровують на L-2, на які він може потрапити лише за умови, що в нього за плечами L-1C. По закінченні L-2 плануємо, щоб військовий отримував сертифікат, у якому пропишуть кредити, які зараховуватимуть до загальної магістерської підготовки (120 кредитів). Частину кредитів він отримає на курсах L-2, частину – на L-3. І це вже буде перша половина шляху… А вже після проходження L-курсів він зможе вступити в Національний університет оборони й здобути вищу освіту ступеня магістр. Проте навчатиметься офіцер не два роки, як нині, а лише рік.
Принагідно зазначу, що недавно опрацьовано орієнтовний каталог військових посад офіцерського (сержантського) складу, в якому чітко прописано, який рівень вищої освіти повинен мати офіцер і який рівень професійної військової освіти здобути, щоб його призначили на певну посаду. Отже, у майбутньому кар’єрне зростання військових безпосередньо залежатиме від рівня здобутої професійної військової освіти.
– Коли розпочнеться підготовка військових фахівців саме за таким принципом?
– Нині уже бачимо, що Національний університет оборони й Національна академія сухопутних військ майже готові до повноцінного старту такої підготовки. Ми рекомендуватимемо Міністру оборони України вже з 1 вересня 2021-го розпочати підготовку військових фахівців на курсах професійної військової освіти з урахуванням поєднання як формальної, так і неформальної видів освіти за принципом «Навчання впродовж життя». Крім того, до провадження курсів професійної військової освіти на рівні L-1 можуть долучитися і Військова академія (м. Одеса), Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.
– Володимире Івановичу, ще торік планувалося, що військова освіта у 2021-му перейде на стандарти НАТО. Наскільки це реально, з огляду на те, що залишається вже не так багато часу?
– Власне кажучи, саме під час інституційного аудиту ми впевнилися в тому, що нашим військовим вишам цілком під силу реалізувати перехід на стандарти Альянсу. Тож, унормувавши всі питання, сподіваюся, з нового навчального року зможемо організувати освітній процес належним чином відповідно до вимог національного законодавства і стандартів НАТО. Професійна військова освіта стане надійним підґрунтям для набуття взаємосумісності зі структурами Альянсу.
– Ви ознайомилися з навчально-матеріальною базою Національної академії сухопутних військ. Які ваші враження?
– Повторюся, що приємно здивований не лише рівнем підготовки курсантів, а й загалом прогресивним розвитком Національної академії сухопутних військ. Потужна матеріально-технічна база, новітні технології імітаційного моделювання, які застосовують у підготовці офіцерів штабів батальйонів за стандартами НАТО, просто вражають. Розширюють житловий фонд, будують навчальні аудиторії, закуповують тренажери. Ми побачили чудові нові класи, які дають змогу проводити як індивідуальну підготовку, так і навчання у складі груп і підрозділів.
Члени експертної групи висловили одностайність: у перспективі цьому військовому вишу цілком до снаги організувати підготовку офіцерів на курсі професійної військової освіти тактичного рівня L-2.
– І останнє запитання. Які є проблеми на шляху поступального розвитку військової освіти?
– Поняття «Професійна військова освіта» – термін стандарту НАТО. На рівні українського чинного законодавства це поняття ще не унормовано. Тому і виникають проблемні моменти, зокрема в імплементації стандартів Альянсу й поєднання елементів формальної і неформальної видів освіти. Нині інтенсивно працюємо з профільним комітетом Верховної Ради України, щоб законодавчо врегулювати поняття «Професійна військова освіта». У цьому питанні обнадіює підтримка посадовців Міністерства освіти і науки України, народних депутатів, які усвідомлюють необхідність модернізації формату здобуття військової освіти. Переконаний: нам усе вдасться і українські військові невдовзі навчатимуться за стандартами Альянсу.
– Дякую за розмову.
