Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Про «смішну» російську загрозу, «русофобський» Майдан та «ефективність» російських медіафахівців у Білорусі
У розділі недавнього дослідження, проведеного StratCom COE, перелічено й порівняно наративи прокремлівських ЗМІ у 2016 та 2018 роках. Одним з них є твердження, що ідея російської загрози смішна. Швидко переміщуємося на два роки вперед і що бачимо? Литовський Sputnik повідомляє, що НАТО та країни Балтії використовують «російську загрозу» для виправдання домовленостей про безпеку із США та розміщення військ НАТО на своїх територіях. Завершується стаття Sputnik інформаційною бомбою: «Москва заявила, що не планує нападати на жодну країну».
Зрозуміло, що відновлений інтерес до безпеки та територіальної оборони європейських країн після агресії проти нашої країни у 2014 році викликає занепокоєння прокремлівських ЗМІ. У відповідь вони застосовують коктейль безпідставних заяв про агресивність щодо Росії з насмішками та загрозами знищити тих, хто хоча б наважиться подумати, щоб купити щось пофарбоване у камуфляж. Останній приклад — заява російського інформагентства ТАСС про фінський план придбання багатоцільових винищувачів: «Можливо, фінам невідомо, що всі «Іскандери» (система балістичних ракет малої дальності) в Ленінградській області відтепер, швидше за все, дивитимуться не лише на країни Балтії, а й на фінів».
Тож, на думку прокремлівських ЗМІ, все зрозуміло: Росія не планує нікого атакувати, вона лише націлює балістичні ракети малої дальності на сусідів, але цю загрозу… не варто перебільшувати.
Річниця Майдану не дає спокою Москві
23 із 69 дезінформацій російського агітпрому на цьому тижні зосереджені на Україні, оскільки події на Майдані розпочались у листопаді 2013-го. Річниця Майдану — пріоритетна тема для Кремля і це пояснює, чому витягнено багато старих класичних дезінформаційних історій: «В Україні йде громадянська війна», «Україна втратила суверенітет після Євромайдану», «Євромайдан — переворот (збройний, фашистський і русофобський)». Також є кілька нових необґрунтованих тверджень, що Україна відправлятиме людей, які мають російський паспорт, у концтабори або навіть «табори смерті». Однак усе перевершує твердження, що «у 2014 році кримське населення реалізувало право на самовизначення шляхом вільного та мирного голосування відповідно до міжнародних стандартів». Перефразовуючи пісню «З невеликою допомогою моїх друзів» легендарного «Бітлз», «я отримую самовизначення за невеликої допомоги від своїх маленьких зелених друзів (у танках та бронетранспортерах)!».
Чого досягли прокремлівські медіастратеги в Білорусі?
На початку масових акцій протесту проти Олександра Лукашенка в Білорусі низка журналістів на державних каналах Білорусі оголосили страйк. Більшість з них незабаром були звільнені й замінені російськими медійними «фахівцями», контрольованими державою. В результаті риторика на білоруських державних телеканалах стала агресивнішою щодо підтримки чинного режиму, а наклепи на іноземних дипломатів — поширенішими.
Але чого насправді домоглися ці «фахівці» російських ЗМІ? Дослідження британського аналітичного центру Sociolytics засвідчує: не так уже й багато. На думку дослідників, припущення, що прокремлівські медійні «технології» можна скопіювати й застосувати до Білорусі, неправильне. Білоруси набагато менше довіряють державним телеканалам своєї країни, ніж їхні однолітки в Росії. Понад 54 % білорусів віддають перевагу незалежним ЗМІ та тільки 29 % вважають за краще переглядати державні ЗМІ, тоді як в Росії ці дані майже діаметрально протилежні. Коли почалися протести, люди похилого віку теж стали більше шукати інформацію в Інтернеті. Перші спроби влади розв’язати проблему суцільним відключенням Інтернету обернулися тим, що багато білорусів звернулися до Telegram — єдиної доступної цифрової платформи. Дані пошукової системи Google, отримані в жовтні, показали, що в останні 90 днів кількість пошукових запитів до каналу NEXTA Telegram зросла на колосальні 500 %. У країні з населенням 9,4 мільйона людей телеграм-канали NEXTA і NEXTA live зуміли залучити понад 2,9 мільйона передплатників. У відповідь білоруські державні та прокремлівські ЗМІ, які працюють у країні, звинуватили NEXTA в тім, що нею опікуються польські спецслужби, які ставлять за мету розпалювання насильства в країні. Наприкінці жовтня Telegram-канал NEXTA Live і його логотип оголошені в Білорусі «екстремістським матеріалом» — і платформа втратила близько 17 % користувачів. Проте взаємодія з контентом NEXTA залишається високою, тоді як кількість передплатників Telegram на інші незалежні ЗМІ в Білорусі продовжує зростати.
