ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Коні-терапевти допомагають ветеранам

17 Листопада 2020, 20:52
Коні-терапевти допомагають ветеранам

Одинадцятого листопада Сполучені Штати Америки відзначають одне з найважливіших і найбільших національних свят — День ветерана. Американці вшановують пам’ять полеглих у різні роки воїнів, використовуючи тисячі способів, аби висловити свою повагу, допомогти, підтримати тих, хто колись ризикував життям у боях, а нині мешкає поруч.

Один з таких способів — ініціатива Hoof-it For Heroes (проїхати верхи за героїв). Це серія заходів реабілітації поранених ветеранів через заняття кінним спортом. З 8 до 29 листопада, тобто 22 дні, в різних школах верхової їзди в США ветерани долають на конях відстань у 2,2 милі. Ці цифри не випадкові, адже за статистикою щодня 22 ветерани війни в цій країні скоюють самогубства, бо не можуть подолати стрес після пережитого в зоні бойових дій. До речі, у минулі роки одна з акцій на підтримку ветеранів «22 віджимання протягом 22 днів» набула величезної популярності й в Україні. Отже, 2,2 милі верхи має на меті те саме — нагадати суспільству про проблеми ветеранів і допомогти їм позбутися посттравматичного стресового розладу й повернутися до нормального життя.

Коней до реабілітації ветеранів в Америці залучають уже давно, а от в Україні подібні заняття лише набувають популярності. Зокрема, один з таких проєктів нині реалізовує ГО «Федерація ветеранського та адаптивного кінного спорту України» на Львівщині.

— Ми вирішили підтримати цей американський челендж в Україні, — розповідає заступник голови організації Олександра Хандогіна. — Чотири українські ветерани проїхали верхи 2,2 кілометра. Прогулянки на конях проходили дуже мальовничим маршрутом у Львівській області — від комплексу відпочинку «Бухта вікінгів» через ліс до фортеці у Старому Селі. Ми зробили фото та відео, що оприлюднимо на сайтах організаторів ініціативи Hoof-it For Heroes. Сподіваємося, це сприятиме популяризації проєктів реабілітації поранених через їзду верхи.

Участь у кінній прогулянці брали надзвичайні люди, справжні герої українсько-російської війни. Один з ветеранів — Олексій — після поранення пересувається на візку. Для нього верхова їзда — можливість знову відчути радість ходьби, нехай і за допомогою коня. Адже рухові імпульси, які вершникові передає тварина, дуже схожі на ті, що людина отримує під час ходіння.

Володимир втратив на війні нижню частину лівої ноги. Він ходить на протезі. Олександрові військові медики після поранення зберегли практично відірвану вибухом міни ногу, але ходити на великі відстані він не може без спеціальної палиці. Під час їзди верхи для утримання рівноваги людина використовує дуже багато м’язів. Тож для ветеранів, які мали поранення, кінні прогулянки — це як фізіотерапевтичні процедури.

Та все ж найголовніше — психотерапія. Всі четверо ветеранів пережили чимало. Спілкування людини з твариною: догляд за нею, годування, верхова їзда — дарує безліч позитивних переживань, допомагає боротися зі стресом, врівноважити психіку та емоційний стан.

— Іпотерапія, тобто лікування через догляд за конем та верхову їзду, спосіб, який давно ефективно використовують для покращення стану дітей з аутизмом, дитячим церебральним паралічем, затримками в розвитку, — каже голова ГО «Федерація ветеранського та адаптивного кінного спорту України», ветеран війни на Донбасі Василь Ірха. — Одного разу знайомі мені зателефонували й запитали, чи можу я допомогти їм провести заняття для таких дітей — поводити коней тощо. Я погодився. Мене просили допомагати три дні, а я провів сотні занять з дітьми. Я бачив, як це насправді поліпшувало їхнє самопочуття. І також відчув, як такі заняття покращують мій емоційний стан. До речі, працювати з людьми, розраджувати хворих можуть не всі коні. Для такого завдання обирають найрозумніших, найспокійніших, найдобріших тварин. Їх називають коні-терапевти. Отже, я попросив моїх знайомих дозволити залучити до іпотерапії п’ятьох ветеранів, які перебували у гнітючому настрої. Їхні родини були на межі руйнування, а самі хлопці були у важкій депресії. І нам удалося покращити їхній стан. Родини збереглися. Їхні діти та дружини приходили на заняття разом з ними.

Так Василь Ірха з однодумцями створив свою організацію і почав проводити заняття з ветеранами.

— Нам дуже допомагає Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій, — зазначає Василь Ірха. — Утримання коней — справа недешева. Центр надає нам фінансування. Та є ще одна справа. Психологи Центру працюють з ветеранами у Львові. Вони перші починають заняття з тими, хто потребує допомоги. І в процесі, коли бачать, що конкретному ветеранові потрібна іпотерапія — направляють його до нас. Це дуже цінна допомога. Завдяки їй ми можемо проводити заняття саме з тими, хто цього найбільше потребує.

Проблема повернення ветеранів до нормального життя, виведення з депресії існує, вважає психотерапевт  Центру надання послуг учасникам бойових дій Марина Манєвська.

— Наші ветерани рідко наважуються звертатися по допомогу до психолога, — каже Марина. — А от заняття з кіньми ветерани не сприймають як власне психотерапію, тож охоче погоджуються. Зі свого досвіду можу сказати: іпотерапія дає чудові результати.

На самій лише верховій їзді в організації не зупиняються. Тут також розвивають напрямки, які також можуть допомагати ветеранам подолати депресію.

— Ми намагаємося популяризувати адаптивний туризм для осіб з інвалідністю, — зазначає Олександра Хандогіна. — Шукаємо маршрути для кінних прогулянок, які були б привабливі саме як туристичні. Це відвідування історичних пам’яток,  мальовничих куточків природи.

Інший напрямок — кінна йога. Його в організації розвиває Вікторія Андрущак.

— За кордоном кінна йога стає дедалі популярнішою, — каже Вікторія. — Такі заняття допомагають покращити і стан тіла, і стан душі. Для кожного ветерана ми підбираємо вправи, які він може виконати. Після перших успіхів додаємо нові, складніші. З часом ветеран бачить, що верхи на коні він робить вправи, які ніколи до того не робив на землі. Це додає впевненості у своїх силах.

Враження від усіх цих занять у ветеранів надзвичайні.

— Гарна природа, гарне товариство — це вже дорогого вартує, — каже один з учасників прогулянки Олександр. — Не сидиш у чотирьох стінах, спілкуєшся з людьми. Кінна прогулянка — прекрасне дозвілля. Дихаєш свіжим повітрям, милуєшся чарівними лісовими стежками. Спершу здається, що й підійти до коня страшно. Але згодом відчуваєш його приязнь до тебе, хочеш відплатити тварині тим самим. Годуєш його. Доглядаєш за ним. Забуваєш про все погане.

Фото та відео автора

9
2

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram
Публікації, Реабілітація