Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
21 листопада від 2017 року щорічно в Україні відзначається День десантно-штурмових військ, який припадає на День Архістратига Михаїла. Про сьогодення та найближче майбутнє «марунових беретів» кореспонденти АрміяInform розпитали командувача Десантно-штурмових військ ЗС України генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка.
– З 2014 року змінився не лише колір десантного берета. Якщо порівнювати десантника до 2014 року й 2020-го, наскільки вони різняться за підготовкою та світосприйняттям?
– Це запитання можна сміливо узагальнити, бо змінилися не тільки десантники, колір їхнього берета, а й усі Збройні Сили України. Якщо до 2014 року ми займалися бойовою підготовкою, не вірячи в те, що колись розпочнеться війна, то наразі ми всі беремо в ній участь. Фактично кожні пів року наші частини і підрозділи залучаються безпосередньо до виконання бойових завдань на Сході країни. Ба більше, ми усвідомлюємо, що реальністю може стати й широкомасштабна російська агресія, до якої ми маємо бути готовими.
– Пане командувачу, яким видався цей рік для підрозділів ДШВ, які основні завдання виконані, що не вдалося?
– 2020 рік, як і попередні, був націлений на виконання двох основних завдань. Перше – це підготовка й виконання завдань у складі операції Об’єднаних сил. Друге – всебічний розвиток спроможностей наших військових частин та підрозділів.
Цього року ми зробили великий крок у розвитку ДШВ. Не все заплановане вдалося, але зроблено багато. Кількість дійсно якісно підготовленого особового складу помітно збільшилась. Відновлено й оновлено чимало озброєння та військової техніки. Важливо, що ми здебільшого позбавилися від старої техніки – того мотлоху, який тільки займав місце в парках та був проблемним, зайвим навантаженням для командирів частин.
На жаль, не скажу, що мене задовольняють темпи та обсяги постачання нової техніки й озброєння. Але ми поступово технічно оновлюємося, отримуємо нову бронетанкову техніку, автомобілі, високоточну зброю, снайперські гвинтівки, БПЛА…
– Командування ДШВ спільно з американськими колегами готує нову концепцію застосування десантних військ з урахуванням нашого бойового досвіду на Донбасі та досвіду 101-ї й 82-ї дивізій США в Іраку стосовно підходів до маневреної війни. Що вже зроблено в цьому напрямку?
– У 2019 році ми розпочали роботу з нашими партнерами з розробки нової концепції застосування ДШВ. На жаль, 2020-й не сприяв плідній співпраці. Через пандемію частина заходів з міжнародного співробітництва була скасована, частина перенесена. Обговорювати нашу концепцію з партнерами за допомогою відкритих засобів зв’язку не можна. Отже, ми були вимушені в переважній більшості опрацьовувати її самостійно. Деякі важливі моменти ми обговорювали в робочому порядку з десантниками Великої Британії під час спільних навчань.
– До речі, пане командувачу, під час «Об’єднаних зусиль – 2020» мимоволі став свідком Вашої розмови із британським бригадним генералом, який дуже цікавився Вашим особистим бойовим досвідом. Що Ви йому розповіли?
– Мене приємно здивували його відвертість та щирість. Думаю, це було навзаєм, тому що ми на тих навчаннях не намагалися приховати від партнерів якісь пробіли в підготовці особового складу, роботі штабів. Ми не грали, як то кажуть, на показуху. Просто проводили навчання, вчилися і навчали!
Британці вочевидь спостерігали, як ми на ходу «довертаємо» певні дії підрозділів у правильне русло, виправляємо недоліки, надаємо їм допомогу. Серед питань, які цікавили нас, ключовими були два: як у британських десантників організовані логістика та бойова підготовка, як вони їх бачать у сучасній динаміці.
– Вдалося дійти якихось конкретних висновків?
– Так. У цей час наші підходи до організації бойових дій дуже споріднені із натівськими. Їхні більш стандартизовані, хоча підготовка військ кожного з членів Альянсу має свої невеликі особливості. Запропонувати щось нове в цьому напрямку британцям я не міг. Тому просто підтвердив, що ця система працює. Використовуючи ці підходи, можна ефективно планувати й проводити навчання, бойові дії, досягаючи успіхів. Ґрунтовні методики з підготовки та проведення тактичних, командно-штабних навчань вже прописані в наших керівних документах, і їх виконують.
– Пане генерал-лейтенанте, Ви неодноразово висловлювали впевненість, що навчання бойових частин за умовами мають бути складнішими за реальні бої. Як, на Вашу думку, їх треба організовувати в ідеалі?
– Нині, вже традиційно, військові частини та підрозділи ДШВ починають проводити підготовку на одних полігонах, а завершують її тактичними навчаннями різного рівня – батальйонними або бригадними – на інших. Цим ми досягаємо максимально наближених умов до бойових завдяки діям на незнайомій місцевості, в умовах обстановки, яка швидко змінюється, під вогневим впливом противника. Зрозуміло, що вогневий вплив ми можемо лише імітувати на деяких ділянках полігонів. Але решта чинників – це суттєвий важіль підготовки до справжніх бойових дій.
– Свого часу з порядку бойового злагодження військових частин виключили чіткі терміни. Тобто командирам було надане право самим окреслювати у визначених межах терміни колективної підготовки своїх підрозділів. Чи дало це позитивний результат?
– Так, командирам військових частин було надано право змінювати порядок підготовки підрозділів, але в межах загального плану. Тобто, якщо командиру бригади визначено термін готовності бригади до виконання завдань, наприклад, до 1 жовтня, значить, бригада повинна в цей термін вкластися.
Можливість змінювати, корегувати план підготовки дозволяє командиру військової частини зменшувати зайве навантаження на особовий склад, озброєння і техніку. Приміром, можна виправдано відреагувати на певні обставини і дати більше часу на підготовку рот.
Але при цьому треба розуміти, що на підготовку батальйонів треба буде цей час надолужувати. Тобто є типовий документ і алгоритм, який визначає усереднені часові показники, але командир має право ці показники корегувати. На практиці це дає можливість підтягувати до потрібного рівня підрозділи, які в чомусь поступаються іншим.
– Нині в ДШВ психологічна підготовка за значенням виводиться на один рівень із бойовою, вогневою, фізичною. Як це відбувається?
– Психологічне загартовування військовослужбовців іде в обов’язковому порядку на тлі бойової підготовки, зокрема повітрянодесантної. Бо, на мою думку, готовність до стрибка із парашутом, зробити крок у невідомість – це один з тих елементів, який і робить десантника десантником.
Окремим напрямком стали зміни в підготовці командирів десантно-штурмових відділень. Окрім загальних тем, наприклад, прищеплення хоробрості при так званій обкатці танками, вони проходять спеціальний курс. Це заходи, які націлені на вміння нейтралізувати в собі та в підлеглих бойових фобій: боязні крові, каліцтва, вигляду загиблої людини.
Цей курс запроваджений для сержантів-лідерів. Щоби ті в бойових умовах могли вивести зі стресового, шокового стану, ступору, істерики і паніки своїх підлеглих. Цю роботу організують спеціалісти 199-го навчального центру ДШВ, який має відповідний структурний підрозділ.
– Як би Ви оцінили зміну спроможностей нашого противника на Донбасі, якими командують кадрові російські військові?
– Російська Федерація, з того, що мені відомо, наразі має серйозне представництво на нашій окупованій території кількістю не менш ніж дві тисячі кадрових військовослужбовців. Це й радники, й безпосередньо командири різних ступенів. Вони є генераторами дій підрозділів своїх найманців.
Як військові спеціалісти з досвідом та освітою вони професійно організовують підготовку взводів, рот, батальйонів, штабів бригад противника. Ми на це обов’язково зважаємо, бо в деяких питаннях наш ворог став набагато серйознішим противником, ніж на початку війни.
– На базі деяких десантних частин періодично тестують нові зразки обмундирування, амуніції, бронежилетів і шоломів. Що тестують наразі й що, на Ваш погляд, з новинок амуніції чи речового майна заслуговує на особливу увагу?
– Наразі ця практика дещо втратила інтенсивність, але не припинилася. 2020-го ми тестували якість виробництва і взагалі доцільність використання окремих зразків наметів, обладнання і техніки тилу. Приклад – новітні водовози. На перший погляд, це техніка нібито другого плану. Але насправді водовози виконують роль не меншу за підвезення боєзапасу.
Що стосується обмундирування та екіпіровки військовослужбовців, то востаннє в підрозділах 95-ї бригади тестувалося літнє польове взуття. У нас були певні нарікання на пілотні зразки, свої пропозиції ми надали виробнику для доопрацювання новинок.
– Парашутні системи ми все ще закуповуємо за кордоном. Чи зможуть це змінити найближчими роками вітчизняні розробники?
– На жаль, цей рік не став проривом у забезпеченні Десантно-штурмових військ і взагалі ЗСУ парашутними системами. Хоча я і очікував, що це відбудеться. По-перше, з різних причин не вдалося закупити допущені до експлуатації парашути типу «крило» українського виробника. По-друге, не вдалося до кінця реалізувати нашу дослідно-конструкторську роботу зі створення парашута ДПС-2020, який можна буде виробляти в Україні й постачати в ЗСУ. А втім, маємо надію зробити прорив у цьому питанні в найближчій перспективі.
– За останні роки суттєво змінились навчальні програми у вишах, які готують офіцерів для ДШВ. Чи існує зворотний зв’язок, обмін методичним, практичним досвідом між ними й бойовими частинами? Йдеться не тільки про курсантські стажування
– Я можу вчергове підтвердити, що підготовка наших офіцерів у військових вишах суттєво відрізняється від того рівня підготовки, який був до початку війни. А зв’язок з їхнім керівництвом, кафедрами в нас безпосередній. Ми спілкуємося систематично.
Ба більше, нині в академії викладають та командують курсами офіцери, які за своїм бойовим досвідом та морально-діловими якостями здатні готувати справжніх фахівців. Вони могли підійматися високо кар’єрними щаблями у військах, стати комбатами, комбригами. Але ми ухвалили рішення, щоб вони готували майбутнє десанту, потужний кадровий командний потенціал.
– Дякуємо за бесіду!
Сьогодні Збройні Сили України реалізували правильний удар по окупанту в Джанкої, по аеродрому.
Президент США Джо Байден запевнив, що негайно підпише законопроєкти спікера Палати представників США Майка Джонсона про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню після його схвалення Конгресом.
Ухвалений у першому читанні законопроєкт про залучення засуджених до захисту України в лавах ЗСУ передбачає обов’язкову згоду не лише самих засуджених, а й командирів частин, де будуть створені такі окремі спеціальні підрозділи.
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Олександр Павлюк показав ефективну роботу підрозділів Сухопутних військ.
Командувач Військово-Морських Сил ЗС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа зустрівся із заступником генсека з морських і водних справ Міністерства клімату Естонії Каупо Ленеранда, під час якої обговорив посилення технічних можливостей ВМС ЗСУ.
Спікер Палати представників Майк Джонсон опублікував текст ініціативи фінансування допомоги Україні, який можуть схвалити вже цієї суботи, 20 квітня.
Захищаємо світ
від 23500 до 58500 грн
Кам'янка-Бузька
Військова частина А4623
від 50000 до 50000 грн
Ужгород
Харківська окрема авіаційна ескадрилья
Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…