Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
У Києві біля будівлі Головпоштамту до Дня захисника відкрилася виставка «Воля України або смерть», а також відбулася церемонія спецпогашення марок із серії «Збройні формації Української революції 1917–1921», що є спільним проєктом Укрпошти та Інституту нацпам’яті.
Про це повідомляє Укрінформ.
«Це достатньо символічно, що зараз ми проводимо таку виставку», – підкреслив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Виставка розповідає про передумови антибільшовицьких селянських повстань у 1919–1920 роках, ознайомлює з отаманами найбільших повстанських загонів, методами боротьби, а також так званими повстанськими республіками.
«Тут можна побачити, що робили люди, намагаючись відстояти власну свободу ціною, у тому числі, свого життя», – додав Олександр Ткаченко.
Він нагадав про те, що обіймаючи посаду гендиректора групи каналів 1+1 Media, він став одним із продюсерів повнометражного художнього фільму «Чорний ворон» за романом однойменного бестселера відомого українського письменника Василя Шкляра. Це розповідь про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії — запеклу боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади у 1920-х роках, уже після окупації УНР, у Холодному Ярі. Головний герой на прізвисько Чорний Ворон — холодноярський отаман — організовує боротьбу проти більшовиків-окупантів, які вже заполонили Україну й запроваджують у ній свій радянський лад, вбиваючи патріотів та утискаючи українську культуру.
«Як людина, яка була продюсером «Чорного ворона», можу сказати, що ніхто точно не знає, чи він загинув, чи він помер, чи просто символічно передав цього чорного ворона нам, щоб ми шанували та розуміли ціну свободи», – додав міністр.
Як зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, цією виставкою організатори хочуть вшанувати пам’ять захисників України та водночас донести до людей правдиву інформацію про той період, адже в радянські часи влада намагалася її замовчати, перебрехати та фальсифікувати історію. «Тоді вигадували багато різних міфів про отаманщину, бандитизм. Наше завдання — показати дійсний стан справ. Ця виставка показує, як реагували українці на новели комуністів, на примусову працю, націоналізацію підприємств і сільського господарства, на продовольчу диктатуру та всілякі «ізискі» комунізму, проти якого виступали повстанці, — тут це розкривається», – сказав Антон Дробович.
Виставка «Воля України або смерть» – це 15 банерів, що розповідають про передумови антибільшовицьких селянських повстань у 1919–1920 роках. Зокрема, тут йдеться про Медвинське повстання та створення Холодноярської селянської організації, 100-річчя яких відзначають цього року.
«Важливо, що такі виставки доступні для кожного, вони експонуються на вулиці», – додав голова Українського інституту національної пам’яті.
Під час заходу офіційно ввели в обіг три поштові марки: «Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького», «Козак 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії», «Козак Окремого загону Січових Стрільців». Художник — Володимир Руденко.
