Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Ветеран російсько-української війни Андрій Сарвіра після демобілізації відкрив ресторацію у Дніпрі. Підприємець зазначає, що приватний бізнес це насамперед тяжка робота, яка не передбачає вихідних та не гарантує успіху, а відповідальність за невдачі та помилки лежить лише на власнику, тож розраховувати доводиться лише на себе.
Андрій родом із Вінниці, у 2016 році після демобілізації з лав десантно-штурмових військ одружився з дівчиною з Дніпра, де й оселився і замислився над відкриттям власної справи. Попри те, що був далекий від бізнесу, наважився йти шляхом підприємця – відкрив у Дніпрі піцерію під брендом Pizza Veterano, за три роки по тому відкрив ресторан під власним брендом First Wave.
«Грошей нема, можливостей нема, друзів та зв’язків у Дніпрі нема, нічого нема, окрім мене самого. З весільного подарунка лишилася тисяча доларів. Знайомі волонтери позичили мені десять тисяч доларів на початок бізнесу. Так у Дніпрі відкрилася піцерія під брендом Pizza Veterano. Близько місяця я турбував власника Pizza Veterano Леоніда Остальцева питаннями, як він розпочинав, з чим стикався. Телефонував йому вдень і вночі, потім дещо розібрався у цьому, як мені тоді здавалося…
Перший рік у плані розвитку бізнесу я втратив, оскільки геть нічого в цьому не тямив, наробив купу помилок. Проте бізнес розвивався, попри невдале місце розташування закладу та нашу тодішню непрофесійність у цій царині. Після того, як власники приміщення підвищили нам орендну плату, я вирішив змінити локацію та замислився над створенням власного бренду», – розповідає Андрій Сарвіра.
Після переїзду на нове місце та ребрендингу на проєкт чекали нові виклики: на новій локації – розі центрального проспекту та однієї з головних вулиць міста, розпочалася масштабна реконструкція. Вона тривала майже рік, а потім у зв’язку з COVID-19 було запроваджено карантинні обмеження для роботи закладів громадського харчування. Бізнес опинився на межі закриття, проте вижив.
Як зазначає Андрій Сарвіра, здобутий досвід говорить про те, що підприємцю слід працювати з професіоналами, а не зі знайомими помічниками, ретельно прораховувати витрати і можливі ризики. Також не слід очікувати, що власна справа це свобода і відпочинок – це тяжка робота і велика відповідальність.
«Нове місце знайшов випадково, з нуля власними силами ми зробили тут ремонт, за останні два роки я інвестував у цей заклад значні кошти, кілька разів ми переробляли ремонт, щоб отримати цілісну картинку. Спочатку я неправильно обрахував бізнес-план і запозичив суттєво менше грошей, ніж було потрібно, тому довелося перекредитовуватися і два роки вкладатися у те, що планував зробити від початку. Це й людський фактор – зовнішній вигляд і дизайн інтер’єру мене влаштовує, але якість реалізації – ні. Ті, хто виконували роботи, працювали довго, дорого та погано. Я не задоволений роботою багатьох знайомих, яких брав на роботу до свого закладу.
Ці три роки – це пекельна робота, відсутність вільного часу для родини, дитини, саморозвитку та здоров’я. Ця оранка приводить до погіршення, як то кажуть, морально-психологічного стану. Щоранку ти прокидаєшся із думкою – навіщо воно мені все потрібно? Раніше це було більше, ніж бізнес, було відчуття покликання. Тепер – лише бізнес, а бізнес має генерувати гроші. Все. Якщо бізнес не буде генерувати гроші, він припинить існування», – каже Андрій Сарвіра.
За його словами, інформацію про те, як розпочати та вести власну справу, знаходив в інтернеті, читав спеціалізовану літературу, брав участь у тренінгах.
Також співпрацював із державою в рамках програм підтримки бізнесових проєктів для ветеранів.
«Це була програма «Легкий старт» – державні банки разом із міською радою розпочали програму кредитування з відшкодуванням половини тіла кредиту для учасників АТО. Програма вимагала виконання низки вимог – працевлаштування ветеранів, ще багато чого. Я скористався, все вдалося, це було корисно. Також брав участь у ініціативі від Міжнародної організації з міграції у тренінгу для підприємців, також отримав грант на розвиток бізнесу. Моя порада – реально дивитися на речі. Можливо успіх прийде, а можливо – ні. Не мріяти, а працювати, секрет один – працювати та думати», – ділиться досвідом Андрій Сарвіра.
