Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Надзвичайно красиві у парадному однострої та трохи схвильовані на плацу Військово-морського ліцею імені віцеадмірала Володимира Безкоровайного зустрічали початок нового навчального року флотські ліцеїсти. 1 вересня для них день особливий. Адже вчорашні хлопчаки та дівчатка присвятили себе зовсім не дитячій справі.
Алісія Ображій з міста Чернігова виділяється серед першокурсників модельним зростом і вродою, але характер у дівчини, як і її воля, залізний.
— Я 8 років займаюсь карате і знаю, як воно бути дівчиною серед хлопців. В армії, як і в спорті, попуску нема. Моя ж мрія — стати розвідницею і на шляху до неї хлопцям поступатися не збираюся.
На відміну від Алісії у Євгена Козекова, який до Одеси приїхав з Донецької області, плани на майбутнє більше пов’язані з юнацькою мрією.
— Раніше я був в Одесі лише на екскурсіях. Якось побачив військові кораблі, що маневрували десь далеко в морі. Тоді й захотів, щоб море стало мені ближчим. Певно, зіграло роль й те, що батько колись служив на флоті, а, можливо, просто підкорила Одеса і гарна форма військових моряків, — жартує Євген.
Під час урочистого шикування ліцеїстів привітали представники командування Військово-Морських Сил ЗС України, ветерани, волонтери, священнослужителі та вчителі.
Привітав із Днем знань та початком нового навчального року ліцеїстів і Командувач підготовки командування військ ВМС ЗС України капітан 1 рангу Сергій Пасічник.
— 11 років тому в Севастополі 1 вересня вперше флотський ліцей відкрив свої двері, тоді йому вручили бойовий прапор. Тепер на ньому є стрічка з іменем віцеадмірала Володимира Безкоровайного, яка торік була вручена президентом України. Володимир Герасимович — беззаперечний авторитет на флоті, а ви його нащадки. Впевнений, вступ до військово-морського ліцею в умовах сьогодення, є свідомим вибором кожного з вас. Пам’ятайте, ви — майбутнє українського флоту. Щоб стати адміралом у майбутньому, треба починати працювати з першого дня у ліцеї, — звернувся до юнаків та дівчат капітан 1 рангу Сергій Пасічник.
Уважно кожне напутнє слово слухає Дарина Ляскевич. Її мрія — пов’язати життя з флотом.
— Я родом із міста Сєвєродонецьк, що в Луганській області. Свого часу мій тато став на захист України й виконував свій військовий обов’язок в АТО. Тож і я вирішила, що також можу в цей час бути корисною державі. Хочу служити на флоті. Для дівчат, поки що, це ще не протоптана стежина, але хтось мусить бути з-поміж перших, — ділиться планами на майбутнє першокурсниця Дарина.
А ось одесит Владислав Оробей, який вирішив обрати військову долю, розповів, що довго вагався, ким стати: авіатором чи моряком. Його батько віддав життя морю, а брат небу.
— Те, що стану військовим — однозначно, а ось про спеціальність є ще час подумати. Схиляюся до компромісу, тому планую обрати морську авіацію, — ділиться Влад.
Начальник ліцею капітан 1 рангу Віктор Шмигановський зазначив, що цьогорічні першокурсники — особливі. Їхнє бажання стати військовими та впевненість у виборі навчального закладу просто вражає.
— Особливо запеклою боротьба видалася серед дівчат, навіть довелось взяти не 10, а 12 ліцеїсток. До слова, я завжди хотів створити підрозділ з дівчат, але відповідно до закону про гендерну рівність, ми не стали робити це, а вирішили розподілити їх по взводах. Тож вони пройдуть свій шлях становлення від ліцеїста до офіцера на рівні з хлопцями.
