Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Це була золота осінь 2014 року. На фронтовому Донбасі йшли активні бойові дії. А у Львові розпочався книжковий форум. Проте серед розмаїття продавців можна було побачити один незвично малий столик, завалений літературою, з надписом «книжки не продаються», і поруч пояснення – «для поранених бійців». Саме так з ініціативи Миколи Чугаєвського і розпочалась діяльність Львівської «книжкової сотні». З самого початку активістів цієї групи було всього близько десятка. Звичайних молодих львів’ян, які от так випадково зустрілись і об’єднались. Різні за освітою й віком. У них різні спеціальності та робота. Проте кожного тижня вони відвідують поранених бійців у військово-медичному клінічному центрі західного регіону. Та за кілька місяців стало зрозумілим, що книга потрібна не лише у шпиталі. Її не вистачає там, на передовій. І тоді активісти почали формувати перші польові бібліотеки. Наразі кількість таких бібліотек вже сягає сотні. Всі вони наповнені цікавою і актуальною літературою.
– Хлопці писали нам, що скучають по дому, – каже активіст «книжкової сотні» Христина Стасів. – Вони просили книжки певних авторів і ми намагались знайти їм це. І, формуючи бібліотеки, відправляли на фронт.
Минули роки війни. Та потреба в польових бібліотеках не зникла. Саме тому активісти цієї сотні постійно беруть участь в різноманітних книжкових форумах, знають на пам’ять усіх видавців регіону і України. От і нині вони зібрали й підготували до відправлення в одну з рот, що обороняє нашу Батьківщину в районі проведення ООС, чергову бібліотеку, що складається з кількохсот різноманітних книжок. Від технічних з обслуговування техніки та тактики ведення боїв до розважальної. Дякуємо їм за їхню невтомну працю!
