Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Ця війна була найжорстокішою та найбільш кривавою в історії. В ній брали участь 62 держави (80% населення Земної кулі). Військові дії велися на території 40 держав. У збройні сили було мобілізовано 110 мільйонів осіб. Загальні людські втрати досягли 60-65 мільйонів. З них вбито на фронтах — 27 мільйонів. Величезні людські втрати понесли СРСР, Німеччина, Китай, Польща і Японія.
Військові витрати і військові збитки склали 4 трильйони доларів. Матеріальні витрати досягли 60-70% національного доходу держав, що воювали.
Фінальна точка в цій війні, що почалася з німецько-польського конфлікту в 1939 році, була поставлена на Далекому Сході 2 вересня 1945 року.
6 і 9 серпня 1945 року на японські міста Хіросіма і Нагасакі були скинуті дві атомні бомби. Їх називали «Малюк» і «Товстун», але за цими веселими назвами крилася зброя небаченої для тієї епохи потужності.
Уранці 6 серпня 1945 американський бомбардувальник B-29 Enola Gay під керуванням полковника Пола Тіббетса скинув на японське місто Хіросіму атомну бомбу Little Boy («Малюк») еквівалентом від 13 до 18 кілотонн тротилу. Три дні по тому 9 серпня 1945 року атомна бомба Fat Man («Товстун») еквівалентом в 21 кілотонну тротилу була скинута на місто Нагасакі пілотом Чарльзом Суїні, командиром бомбардувальника B-29 Bockscar. Загальна кількість загиблих склала від 90 до 166 тисяч осіб у Хіросімі і від 60 до 80 тисяч у Нагасакі.
Ці бомбардування викликали справжній шок в Японії. Прем’єр-міністр Японії Кантаро Судзукі і міністр закордонних справ Японії Того Сігенорі звернулися до імператора Японії з пропозицією про припинення війни. 15 серпня 1945 Японія оголосила про свою капітуляцію.
Одним із творців атомної зброї був виходець з України Георгій Богданович (Джордж) Кістяківський, член Національної академії наук США (з 1939 року), іноземний член Лондонського королівського товариства (з 1960).
Народився він 18 листопада 1900 року у Києві. Після революції емігрував, працював у різних країнах.
У 1944 році очолив відділ по розробці традиційних вибухових речовин для створення атомної бомби. Під керівництвом Кістяківського були розроблені складні вибухові лінзи і метод вибухової імплозіі для обтиску матеріалу імплозівних атомних бомб.
Помер Георгій Богданович (Джордж) Кістяківський 7 грудня 1982 року у Кембриджі, штат Массачусетс, США.
У континентальній частині Китаю була зосереджена Квантунська армія і частини, що їй підпорядковувались. До початку операції у військах противника (Японії та сателітів) налічувалося понад 1 мільйон осіб, 6260 гармат і мінометів, 1155 танків, 1900 літаків, 25 кораблів.
Згідно з союзницькими домовленостями, у СРСР 30 червня 1945 року було створено Головнокомандування радянськими військами на Далекому Сході, яке очолив Маршал Радянського Союзу О.М. Василевський. Були розгорнуті 1-й і 2-й Далекосхідні фронти, а також Забайкальський фронт. Загальне угруповання радянських і монгольських військ налічувало 1,7 мільйона осіб, близько 30 тисяч гармат і мінометів, понад 5200 танків і САУ, понад 5 тисяч бойових літаків і 93 бойових кораблі.
Задум наступальної операції полягав в тому, щоб силами Забайкальського і 1-го Далекосхідного фронтів завдати головний удар по напрямах, що сходяться на Чанчунь, оточити Квантунську армію, у взаємодії з 2-м Далекосхідним фронтом розсікти її на частини і послідовно знищити в Північній і Центральній Маньчжурії.
Військами Забайкальського фронту командував одесит Маршал Радянського Союзу Родіон Якович Малиновський. Під час війни в Європі він командував військами 2-го Українського фронту, які подолали Карпати. Основною ударною силою була 6-та гвардійська танкова армія під командуванням генерал-полковника Андрія Григоровича Кравченка. Він народився на Полтавщині 18 листопада 1899 року.
Саме його 5-й гвардійський танковий корпус 6 листопада 1943 року звільняв Київ, а згодом танкісти 6-ї гвардійської танкової армії під його командуванням брали Відень і Прагу. Його танкісти мали великий досвід дій в гірничо-степовій місцевості. Тому саме їм треба було наступати на широких пустельних просторах і гірничо-лісистих масивах Маньчжурії.
Після початку операції 9 серпня танкісти Кравченка зробили те, що вважалося японськими генералами неможливим — вони наступали з середнім темпом 120-150 км на добу, і вже 11 серпня заволоділи містами Лубей і Туцюань. До кінця наступного дня головні сили армії вийшли на Центрально-Маньчжурську рівнину, подолавши на той час понад 450 кілометрів.
Вони прорвалися через гори Великого Хінгану і зробили великий внесок у розгром японських основних сил.
Уся операція є взірцем блискавичності — за 10 днів було розгромлено могутнє угруповання японських військ.
Після оголошення капітуляції Японії юридичні процедури пройшли на борту лінкора «Міссурі». Від імені СРСР капітуляцію Японії прийняв генерал-лейтенант Кузьма Миколайович Дерев’янко.
Він народився 14 листопада 1904 року в селі Косенівка (нині на Уманщині Черкаської області). У червоній, потім радянській армії — з 1922 року. Закінчив Київську, а згодом Харківську військові школи.
Пройшов усі щаблі — від командира взводу і роти до начальника штабу полку. Закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1933–1937), опанував англійську, японську мови.
Виконував дуже складні й делікатні завдання як розвідник. Пройшов усю війну від 1941 року, де був начальником розвідувального відділу Північно-Західного фронту. Курська битва, визволення Харкова, Корсунь-Шевченківська операція, Будапешт і Відень — ось основні етапи його бойового шляху.
Улітку 1945 року він був призначений представником радянського Верховного Головнокомандування при штабі об’єднаних союзних військ на чолі з американським генералом Д. Макартуром, які вели війну з японськими військами на Тихому океані.
2 вересня 1945 року генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці підписав від імені СРСР Акт капітуляції Японії. Він же був першим радянським офіцером, який побував у Хіросімі та Нагасакі після атомного бомбардування. Внаслідок радіоактивного опромінення здоров’я К. Деревянко сильно погіршилося та після тривалої й важкої хвороби 30 грудня 1954 він помер від раку у Москві.
Маньчжурська стратегічна наступальна операція радянських військ і атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі забезпечили завершення Другої світової війни.
Військові рф провели масштабну аеророзвідку перед тим, як завдати масованого ракетного удару по Україні сьогодні вночі.
Цієї ночі в небі над Дніпропетровською областю сили ППО збили 10 безпілотників — у Павлоградському, Криворізькому, Дніпровському, Кам'янському районах.
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 29.03.24 орієнтовно становлять:
Упродовж минулої доби окупанти завдали 386 ударів по 9 населених пунктах Запорізької області.
Вночі росіяни під час масованої комбінованої атаки вкотре вдарили по енергетичних об’єктах України.
У Чорному станом на ранок п’ятницю перебуває один ворожий корабель — носій крилатих ракет «калібр», загальний залп до 4 ракет.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…