Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Майже на роздоріжжі, що веде до населених пунктів Солонка та Наварія неподалік від Львова, впадає в око нетиповий будинок — зі скла, дерева й сандвіч-панелей. Він немов з іноземного кіно, ніби з якогось фешенебельного району перенісся у просторі й постав серед українського поля. Сам-самісінький… До речі, він і справді має іноземне, точніше німецьке, коріння, а збудували його колишні учасники бойових дій — члени ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО».
«Хочеш бути успішним — роби ексклюзив!»
Вони познайомилися хто де: хтось під час служби в частині чи виді Збройних Сил, хтось під час відряджень і ротацій у район АТО/ООС, решту звели докупи дружні стосунки чи випадок. Проте всіх їх об’єднує одне: крім того, що всі захищали країну в різний період і в різні ротації, вони хочуть жити в чудовій державі — добре жити, працювати й давати можливість розвитку й самореалізації іншим, зокрема побратимам.
— Для прикладу, я у 2018 році звільнився з посади командира окремої військової частини повітряного командування «Захід». Перед цим воював на Сході у складі зведеного підрозділу Повітряних Сил «Дика качка». Спочатку виникла ідея створити громадське об’єднання воїнів АТО, а в лютому цього року організували на базі спілки підприємство з виробництва клеєного бруса та будівництва з нього за фахверк-технологією сучасних будинків, — розповів голова об’єднання полковник запасу Ігор Чікін.
Чому виникла ідея започаткувати такий бізнес? Ігор Володимирович назвав кілька причин. Перша — хочеш бути успішним, роби щось ексклюзивне, чого немає на ринку регіону. Друга — учасникам АТО виділяють ділянки, де можна втілювати такі проєкти. І третя — ці будинки чи котеджі, за відповідної урядової програми й підтримки держави, можна будувати як інвалідам війни, так і безквартирним військовим. Варіантів чимало, потрібно лише показати себе, а в цьому випадку — реалізувати й збудувати перший наочний взірець.
Стартовий капітал — вільні кошти учасників проєкту
Є ідея, а де взяти кошти?
— Стартовий капітал загальний. Скидалися всі, хто які вільні кошти мав. Я, наприклад, вклав свою вихідну допомогу, — продовжив розповідь Ігор Чікін. — На ці кошти орендували цех, закупили вживані станки для обробки деревини, на них робимо брус і заготовки-комплекти, потрібні для зведення готової конструкції.
Як розповів співзасновник підприємства волонтер і учасник АТО Роман Саврук, перший будинок, зведений спілчанами, постав на землях, які у 2017 році виділила Львівська ОДА власне для учасників бойових дій.
— Це так зване урочище «Старий кар’єр». Тут держава виділила 40 ділянок по 10 соток кожна. На цій землі і виріс цей перший і, переконаний, не останній будинок. Він наразі є нашою візитівкою. Ми запланували його як виставковий варіант і хочемо зробити тут свій офіс. Буде дуже зручно і нам, і потенційним клієнтам, — зауважив Роман Саврук.
У будинок-конструктор можна вселитися за 45 днів від початку будівництва!
У тому, що такі будинки зацікавлять земляків, Роман і його партнери не сумніваються. Бо будинок за фахверк-технологією має чимало переваг, як-от: швидкість спорудження, використання екологічних матеріалів і сучасних технологій, вартість і понад столітня історія впровадження в таких передових країнах, як Німеччина та Фінляндія.
— Ці будинки ставлять не на фундамент, а на палі. Каркас збирають з дерев’яного бруса й обшивають сандвіч-панелями з пінополіуретану. У ньому застосовано систему рекуперації повітря, яка працює як на підігрів будинку, так і на його охолодження. Якщо порахувати час, який знадобився на зведення цього конкретного будинку, то два дні пішло на забиття паль, 7-8 днів збирали корпус, потім два дні ставили сандвіч-панелі й один день вікна. Якщо сьогодні почати будівництво, то за 45 днів його можна здати «під ключ», — розповів інший співзасновник компанії підполковник запасу Віктор Місюра, демонструючи будинок ззовні й зсередини.
Дім за ціною квартири. Реально
Щодо вартості такого житла, то, за словами співрозмовників, цей будинок у майже сто квадратних метрів обійшовся, як середня двокімнатна квартира в обласному центрі.
— Перевага такого будинку для інвалідів війни з проблемами опорно-рухового апарату очевидна: прибудувати пандус, і людина спокійно виходить з обійстя і займається роботою біля будинку й по господарству, — говорить Роман Саврук. — Ми хочемо, щоб держава зацікавилася такою перспективою, з одного боку для ветеранів війни, які хочуть працювати, з другого — для інвалідів війни, які потребують житла, й кошти на яке для цієї категорії громадян виділяють.
На сьогодні на підприємстві працює п’ять осіб, які отримують заробітну плату від 6 до 15 тисяч гривень. Коли діло піде й будуть замовлення, штат працівників збільшиться, як і ростиме платня. Засновники підприємства вірять у своє майбутнє. Вже є близько десяти перспективних замовників на фахверк-будинки від підприємливих учасників бойових дій.
У їхніх планах — закупівля спецобладнання для сушіння деревини, що суттєво здешевить основний матеріал для зведення таких будинків. І, безперечно, сприятиме розвитку справи.
Проте найголовніше — саморозвиток, бажання подальшої самореалізації та допомога побратимам, які не знають, куди піти й хто може зрозуміти їхні важкі спогади про війну.
Фото автора.
