ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Відтепер силові відомства самостійно визначатимуть, що мають закуповувати для посилення бойових спроможностей – Ігор Копитін

24 Серпня 2020
Відтепер силові відомства самостійно визначатимуть, що мають закуповувати для посилення бойових спроможностей – Ігор Копитін

Продовжуємо висвітлювати реформу Державного оборонного замовлення, покликану прибрати корупційні ризики у військових закупівлях і впровадити західні стандарти, які забезпечують ефективне використання державних коштів. Кореспондент АрміяInform запросив до бесіди Ігоря Копитіна, члена Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голову підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації, який є одним з ініціаторів розробки законопроєкту “Про оборонні закупівлі”.

Погляд у стратегічну перспективу

– Днями Президент Володимир Зеленський підписав Закон України № 8О8-ІХ “Про оборонні закупівлі”, ухвалений Верховною Радою 17 липня. Чи була впевненість, що він це зробить? Адже законопроєкт викликав чимало дискусій та спротиву.

– Справді, противники законопроєкту були. І це не дивно, адже він змінює всю систему оборонних закупівель. Для когось це руйнування звичних корупційних схем, а хтось просто боїться змін і не хоче докладати додаткових зусиль. Ми, автори законопроєкту, справді переймалися тим, чи підпише Президент закон. Адже знали, що певні люди спрямували зусилля, аби домогтися ветування. Були окремі розмови, готувалися матеріали, зауваження до Офісу Президента. І хоча віра в те, що Володимир Зеленський закон підпише була, все ж таки залишалися переживання, чи буде реакція на якісь критичні зауваження.

– Що саме могло бути? Хіба не враховано всі критичні зауваження у період між першим і другим читанням? Наскільки відомо, до обговорення законопроєкту залучили всіх стейкхолдерів.

– Так, ключові зауваження враховано. Ми багато разів обговорювали нюанси і з Міноборони, РНБО, і з СБУ та представниками підприємств ОПК. Скажу більше: написання закону про оборонні закупівлі було вимогою ЄС. Подання у ВР України передбачалося до грудня 2019 року, і ми встигли це зробити. Але робота над законопроєктом тривала довго. Ухвалений закон – це практично об’єднання двох документів. Раніше був закон про державні оборонні закупівлі, і там нічого про процедури не йшлося, лише про планування. Міністерство оборони і Комітет ВР України з національної безпеки, оборони та розвідки зійшлися на тому, аби зробити один закон, який скасовує закони “Про Державне оборонне замовлення” і “Про гарантоване забезпечення потреб оборони”. Спочатку працювала вузька робоча група, але поступово до неї залучали все більше спеціалістів. Робота з правками — окремий важкий етап. Доводилося всі позиції враховувати. За це час навіть керівництво Міноборони встигло змінитися, тож доводилося знову пояснювати та доводити певні речі.

Одним із гасел закону має стати: “Купуй те, що потрібно”. Заклики до того, щоб силові структури купували те, що виробляють, мають відійти в минуле.

– На етапі другого читання законопроєкт зазнав значних правок. Наскільки цей компроміс важкий?

– Одним із найважливіших пунктів, що викликали дискусії, був пункт про допуск до держзамовлення іноземних виробників. Нам закидали, що, мовляв, законопроєкт дає їм переважний доступ до нашого ринку. Але ми чітко прописали обмеження щодо імпорту і передбачили інструменти, які дозволять національному виробникові ефективно конкурувати з іноземцями. У законопроєкті встановлено критерій локалізації виробництва, вартість життєвого циклу та цінова преференція у 10% від вартості, офсетні компенсації. Якщо оборонну продукцію купуватимуть за кордоном, то одним з механізмів підтримки вітчизняної економіки є локалізація виробництва на території України. Відштовхуємося від потреб армії. Україна може виробляти не все озброєння чи техніку. І дещо з того, чого наразі не виробляємо, слід купувати не колись у майбутньому, а вже нині. Нам потрібні винищувачі, зенітні ракетні комплекси. Компромісом було те, що в законі заборонили купувати озброєння, аналоги якого виробляють українські підприємства. Так, ми теж виступаємо за розвиток власного виробництва і те, щоб своїми силами закривати всі оборонні потреби. Але переконані: саме локалізація сприятиме цьому. Створюватимуть спільні підприємства з іноземними компаніями. Наприклад, США вигідно отримувати нові ринки збуту і відкривати за кордоном філії, які обслуговують реалізовану техніку. Ми дивимося на віддалену перспективу, стратегічно.

Чому важлива роль Міністерства стратегічної промисловості

– До речі, про стратегію. Нещодавно вирішено створити Міністерство стратегічної промисловості. Наскільки це поєднується із цим законом?

Створення такого міністерства і призначення віцепрем’єр-міністра, який опікуватиме питання ОПК, може стати серйозним проривом у розвитку потенціалу оборонних підприємств з виробництва сучасних видів озброєння і військової техніки. Водночас державні замовники, які працюватимуть у рамках закону «Про оборонні закупівлі», повинні мати певну самостійність у визначенні того, що слід закуповувати для посилення бойових спроможностей військових формувань. Не має бути так, що силовим відомствам нав’язуватимуть продукцію, яку виробляє вітчизняна «оборонка», але вона не відповідає концепції розвитку держзамовників. Про це неодноразово звучало під час розробки закону. Одним з його гасел має стати: “Купуй те, що потрібно”. Заклики, щоб силовики купували те, що виробляється, мають відійти в минуле, адже це шкодить їх боєздатності й не мотивує підприємства ОПК запроваджувати інновації.

Тому дуже важлива роль Міністерства стратегічної промисловості в налагодженні комунікації з держзамовниками, а також у тім, щоб підприємства ОПК, які увійдуть до його підпорядкування, змогли забезпечити наші силові структури саме тими товарами й послугами, які посилюють їхні бойові спроможності.

– Як гадаєте, чи прибирає новий закон всі корупційні ризики у галузі оборонних закупівель?

– Ми максимально прибрали ці шпаринки. Є перелік процедур, за якими проводять оборонні закупівлі. З них можна вибирати. Зокрема, замовник може обрати закриті торги. Але тоді секретність має бути обґрунтована. Можна купити на відкритих торгах, наприклад, паливо. Можна критерії за якістю застосовувати чи не застосовувати. Нагадаю, до речі: закон передбачає застосування критерію «вартість життєвого циклу» продукції оборонного призначення, що відповідає стандартам країн-членів НАТО та ЄС. Отже, є інструменти, які дають більшу ефективність.

Таємність ДОЗ може знизитися приблизно на 50%

– Закон дає змогу суспільству отримати вільніший доступ до інформації про оборонні закупівлі. Наскільки зменшать секретність ДОЗ?

– В Україні державне оборонне замовлення було занадто вже закритим, хитрими нормами його захищали як державну таємницю. Десь 80% того, що поки ще засекречено, насправді засекречувати не варто. Чого тільки не вносили у секретну частину, навіть закупівлю автобусів! Кількість закупленої техніки однак відстежити можна, як не засекречуй. Ту ж колісну техніку можна і через «Прозорро» купувати. Вносимо в закон про держтаємницю зміни, а далі відслідкуємо, що ще вносять у засекречену частину. Як на мене, таємність може знизитися десь на 50%.

Сподіваємося, таких показників досягнемо вже в наступному періоді. Чесно кажучи, охочі можуть вигадати підстави, аби закрити інформацію. Але ми принаймні домоглися, аби розкривати вже виконане ДОЗ. Вирішили створити комісію, яка б колегіально оцінювала потребу тримати в секреті ту чи іншу інформацію. Була кропітка робота з критеріями. СБУ є холдером процесу — вони державних експертів ліцензують, зберігають перелік того, що слід засекретити. Зазначу, що громадськість вже розуміє, що можна отримати більше інформації, і це добре — буде кращий контроль, адже відтепер, принаймні у галузі оборонних закупівель, наше законодавство відповідає західному.

– Яке ставлення іноземних партнерів до ухваленого законопроєкту?

– Вони цілком підтримали його. Зокрема, посол США в Україні Кіт Дейтон, якого нещодавно призначили, висловив підтримку. Партнерам з НАТО ми постійно все пояснювали. І вони теж підтримували нас на дипломатичному рівні. Ухвалення цього закону було необхідною передумовою для надання Україні $250 млн допомоги. Нагадаю: США розблокували цей пакет допомоги для України тоді, коли законопроєкт направили на доопрацювання й друге читання.

– Коли суспільство відчує реальний вплив нового закону на оборонні закупівлі? Адже попереду перехідний період, імплементація…

– Працюємо над підзаконною нормативно-правовою базою й імплементацією. Скажімо, закон скасовує радянську систему ціноутворення за розрахунково-калькуляційними матеріалами, але нову треба ввести в дію саме підзаконними актами. Час на імплементацію є. Але ми таки сподівалися, що законопроєкт ухвалять швидше, адже існувало процедурне обмеження – до 1 січня. Втім, голосування затягнули. Проте, деякі зміни працюватимуть уже зараз —  є перехідний період, який дозволяє це. Дещо з закону діятиме після опрацювання нормативних документів. У будь-якому разі, з 1 січня 2021-го закон почне працювати повноцінно. І планування на 2021–2022 роки відбуватиметься вже за цим законом.

З 1 січня 2021-го закон почне працювати повноцінно. І планування ДОЗ на 2021–2022 роки відбуватиметься за цим законом.

Необхідну оборонну продукцію замовники тепер визначатимуть через трирічні плани закупівель. Це, до речі, спростить планування виробництва. Виконавців і постачальників оборонного замовлення визначатиме автоматизована система Електронного реєстру. У відкритому доступі буде інформація, яка продукція потрібна державному відомству і які до неї вимоги. Слід створити реєстр виконавців оборонних замовлень. Замовники надаватимуть свої плани закупівель. На створення відкритих реєстрів теж піде час, однак процедури, регламентовані новим законом «Про оборонні закупівлі» вестимуться вже наступного року.

Отже, закон затверджено. Ми його ще раз уважно вичитаємо після техніко-редакційних правок, щоб вони не призвели до негативного впливу на остаточний текст. Грубо кажучи, якась не там поставлена кома може дозволити неправильно трактувати норму… Тому маємо подбати про те, аби такого із цим законом не сталося.

– Дякую за бесіду.

Фото з архіву народного депутата України

Читайте також:

Закон України «Про оборонні закупівлі» — справжня революція, однак питання надмірної засекреченості ДОЗ ще потрібно розв’язувати — Світлана Панаіотіді

Закон «Про оборонні закупівлі» ухвалено. Які підсумки та що з його імплементацією?

Рада ухвалила законопроєкт про оборонні закупівлі

Які зміни внесено до законопроєкту «Про оборонні закупівлі» перед другим читанням

«Зволікати з прийняттям законопроєкту «Про оборонні закупівлі» не припустимо, адже це питання обороноздатності»

Верховна Рада України у першому читанні ухвалила Закон про оборонні закупівлі

12 корупційних ризиків, які долає законопроєкт про оборонні закупівлі

6
2

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Інтерв`ю, Новини