Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Він схожий на справжнього велетня з епохи Київської Русі. Здається, що от зараз комбат Валерій Петренко відкриє шафу, а там поруч із сучасним бронежилетом і каскою сховані його обладунки: меч, шолом і кольчуга. Його перша й основна армійська професія —зв’язківець. Свого часу Валерій Петренко закінчив відповідний військовий навчальний заклад у Києві.
Можливо, це прозвучить дивно, але військовим Валерій став за бажанням своєї мами.
—У школі я не хотів бути військовим, а думав присвятити своє життя чомусь простішому, —пригадує офіцер.— Однак мама принесла мені буклет з інформацією про один з військових навчальних закладів. Яодразу якось прохолодно поставився до того, але вона сіла у крісло та просто заплакала. Тоді я взяв ту брошуру й з першого разу склав вступні іспити. Так я істав курсантом одного з військових вишів.
Ось так українська армія отримала достойного офіцера з якісними знаннями військової справи, а головне —зі щирим іглибоким відчуттям офіцерської честі та гідності…
Коли розпочалась війна, то наш герой добровільно звернувся до свого командування й полишив комфортне офіцерське місце в управлінні Міністерства оборони, змінивши його на передову.
—Просто так вийшло, щоколи почалась війна, я зрозумів, що моє місце не в теплому кабінеті, а там — на фронті, на передовій, — каже Валерій.
Зустрівшись на фронті з умотивованими українськими вояками, Валерій зрозумів, що в Україні є зовсім інший тип воїнів.
—Ці хлопці навчили мене ставитися з повагою до розумного героїзму та з нетерпимістю до всіх нісенітниць. Я й досі звертаюсь до всіх своїх підлеглих не за званням, а зі словом «друже», —розповідає комбат…
Зазвичай на війні Валерію Петренку дістаються найважчі ділянки фронту. Але його підлеглі ніколи не нарікають на те, що їм доводиться бути акурат у вирі подій,бо колектив (починаючи зі своїх заступників)комбат формує й готує до бойових реалій сам. Секрет його успіху простий —кожен офіцер має думати на кілька кроків уперед, незалежно від того, чи це планування військової операції, чи просто розмова з підлеглими. А найбільше покарання у комбата —це виключення людини з кола довіри. Командир каже, що його головна мета — захистити Україну.
До речі, у батальйоні Валерія Петренка велика кількість людей мають високі державні нагороди й відзнаки за найзапекліші бої, які точилися на сході України. Та про них ми розкажемо у наступних матеріалах.
