На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
Під час робочого візиту до Брюсселя Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Високим Представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Сторони обговорили питання проведення Саміту Україна – ЄС, вдосконалення Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, ситуацію на сході України та в окупованому Криму.
Глава уряду відзначив, що українська сторона очікує на результативне проведення Двадцять другого Саміту Україна – ЄС 1 жовтня у Брюсселі та сподівається на підтримку в просуванні ключових рішень.
«Низка аспектів сьогодні потребують оновлення параметрів Поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі та доповнення її новими елементами секторального співробітництва. Саме тому внесення відповідних змін до торговельної частини Угоди є ключовим пріоритетом уряду в короткостроковій перспективі», — зазначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр висловив сподівання, що за результатами Саміту та засідання Ради асоціації в грудні вдасться спільно сформулювати нові амбітні завдання двосторонньої співпраці та посилити процес інтеграції України з ЄС.
Однією з тем зустрічі Дениса Шмигаля та Жозепа Борреля була безпекова ситуація на Донбасі та питання деокупації Криму.
«Дуже вагомий внесок у зміцнення цивільного сектору безпеки зробила Консультативна Місія ЄС. Очікуємо на відкриття регіонального Офісу КМЄС у Маріуполі», — сказав Прем’єр-міністр.
За словами Дениса Шмигаля, МЗС фіналізувало концепцію створення спеціального міжнародного формату для Криму — Міжнародної платформи «Крим — це Україна»: «На першому етапі це буде консультативно-координаційний формат. Однак у майбутньому ми не виключаємо його перетворення на переговорний».
«Платформа має опікуватись усім спектром наслідків окупації від гуманітарного до безпекового виміру. Мілітаризація Криму впливає на безпеку Південно-Східної Європи, зокрема регіону Чорного, Азовського та Середземного морів. Крім того, існує потреба у покращенні координації та підвищенні ефективності санкційної політики, як і міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму загалом», — наголосив Прем’єр-міністр.
Денис Шмигаль додав, що серед ключових учасників нової платформи Україна хотіла б бачити держав-гарантів української безпеки, зокрема США, Велику Британію та Францію, Німеччину як ключову учасницю «нормандського формату», а також регіональних партнерів, що, як і Україна, зацікавлені у розв’язанні кримського питання та припиненні агресивної політики Росії.
«Ми сподіваємося і на підтримку цієї ініціативи з боку ЄС, НАТО і держав-членів, як і інших партнерів, які продемонстрували свою підтримку введенням кримських пакетів санкцій», — заявив очільник уряду.
Денис Шмигаль подякував ЄС за тверду позицію щодо територіальної цілісності України та незмінну підтримку України в протистоянні російській агресії.
Зі свого боку Жозеп Боррель наголосив, що безпека України — це безпека Європи, а тому Європейський Союз продовжить з нею активну й конструктивну співпрацю.
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов розповів, що після знищення російського бомбардувальника Ту-22М3 другий російський літак був змушений розвернутися.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав країни ЄС посилити допомогу Україні, зокрема відправити більше систем ППО Patriot.
Начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України полковник Руслан Берегуля повідомив, що військові сапери матимуть страхування та додаткову щомісячну виплату в розмірі 30 тис. грн.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що російський бомбардувальник Ту-22М3 було знищено тими ж засобами, якими раніше було уражено російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50.
російські війська протягом 18 квітня декілька разів обстріляли Вовчанськ на Харківщині, внаслідок чого поранений місцевий житель, а також пошкоджено 15 житлових будинків.
Польща піднімала в повітря військову авіацію для забезпечення безпеки свого повітряного простору під час атаки рф по Україні.
Захищаємо світ
На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…