Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Кремль вводить в оману споживачів озброєння, говорячи про випробування своєї зброї в зонах військових конфліктів.
Останнім часом російські ЗМІ з посиланням на різні джерела поширюють інформацію про випробування в зонах військових конфліктів, де приймає участь армія РФ, нових зразків озброєння та військової техніки (ОВТ). Про це йдеться у матеріалі “Defense Express”.
В дійсності, в цьому нічого крамольного немає. Це вже усталена практика більшості країн світу, адже в реальних умовах можна побачити проблемні моменти і визначити напрямки вдосконалення власного ОВТ. У підсумки – привести його до необхідного вигляду, який би цілком задовольняв як власні потреби, так і був цікавим для потенційних споживачів закордоном.
Однак справа в іншому. РФ цим моментом дуже часто зловживає. Наприклад, публічно заявляється, що зразок озброєння нібито пройшов випробування в зоні бойових дій, а насправді – його там взагалі не було, або він був привезений, простояв “зачохленим” деякий час і повернувся назад до Росії.
Достатньо яскравим прикладом цього є дві крайні події стосовно танку “Армата” та комплексу “Пєрєсвєт”. До цього була низка схожих ситуацій, однак нехай вони залишаться на совісті російської сторони…
Так, 19 квітня 2020 року в ефірі програми “Действующие лица с Наилей Аскер-заде” на телеканалі “Росія-1” голова Міністерства промислової торгівлі РФ та голова Наглядової Ради корпорації “Ростех” Денис Мантуров заявив: “Так, цілком правильно, вони (танки Т-14 “Армата”) були в Сирії”.
За словами міністра, туди вони були спрямовані, “щоб врахувати всі нюанси в бойових умовах”. “В Сирії, як ви розумієте, саме такого роду випробування”, – сказав Мантуров, зазначивши, що це допоможе формуванню “фінального вигляду” танку, який буде поставлятися до російської армії. За словами Міністра, серійні поставки в армію почнуться у 2021 році.
Крім того, Мантуров повідомив, що Т-14 “Армата” в майбутньому піде на експорт. “З наступного року, після того, як почнуть поставлятися вже серійно машини Міністерству оборони РФ, при отриманні паспорта експортного вигляду, ми почнемо працювати з іноземними замовниками”.
Однак, слова очільника відомства, скоріш за все, далекі від реальності.
Справа в тому, що немає жодних свідчень того, що танк “Армата” дійсно був в Сирії. Ні фото, ні відео.
В поточних умовах розвитку сучасних технологій, мобільних телефонів, соціальних мереж, а також пильну увагу до країни з боку світового співтовариства, дана машина просто не могла бути не поміченої, як під час її пересування до/з Сирії, так і в самій країні. Хтось, десь, щось зафіксував би і виклав в загальний доступ.
Фактично, окрім слів Мантурова, нічого не має. Як і не має заяв з боку оборонного відомства РФ, яке безпосередньо відповідальне за діяльність своїх військових в зонах збройних конфліктів і експлуатацію ними ОВТ.
Крім того, до кінця не зрозуміло, навіщо витрачати значний ресурс – людський, фінансовий, технічний, щоб “гнати” машину так далеко, якщо можна її випробувати набагато ближче…
І тут навіть справа не в тому, що в Сирії можна “обкатати” танк в особливих кліматичних умовах, з підвищеною вологістю і солоністю повітря, в умовах пустелі, пилових та піщаних буревіїв. Просто машина дійсно поки не готова. За попередніми планами її державні випробування мали буди розпочатися у 2018 році і тривати до кінця 2019 року.
Також повідомлялося, на початку 2019 року, що перша партія з 12 танків Т-14 має надійти на озброєння російської армії в кінці 2019 – початку 2020 року. Однак через низку існуючих проблем, як фінансових, так і суто технічних (існуючи недоліки в машині), всього цього не трапилось. Військове керівництво в результаті надало перевагу придбанню перевіреній модернізованій бронетехніці.
А тому, слова Дениса Мантурова, які не підкріплені жодними фактами, більше схожі на неправду. Однак, і не є обмовкою. Навпаки, скоріш за все, сказані навмисно.
Тут важливо розуміти, що керівник Мінпромторгу є одночасно головою правління “Ростех” і належить до кола наближених до владної верхівки Кремля осіб. Його вважають одним із протеже генерального директора “Ростех” Сергія Чемезова.
Фактично, такий “вкид” з одного боку зорієнтований зробити рекламу даній продукції перед потенційними споживачами за кордоном, а з іншого – оцінити реакцію провідних західних країн-конкурентів на ринку танкової техніки.
Те, що подібного роду заяви сплановані та прораховані, вказує подальша реакція російських та проросійських ЗМІ. Одразу після сюжету на телебаченні, впродовж 19-20 квітня коментар міністра про “Армату” був поширений практично всіма медіа РФ.
При цьому російські ЗМІ, особливо спеціалізовані, почали активно переконувати в тому, що випробування відбувалися, аргументуючи лише логічними твердженнями без представлення доказів.
Так, звичайно, відсутність підтвердження, ще не означає, що їх там не було. Тим не менш, максимум, що могло бути: Москва перекинула до Сирії кілька “Армат”, військові доповіли президенту Росії, що нібито проведені випробування, зробили пару “надтаємних” фотографій і повернули машини назад.
Тобто, могла повторитися частково ситуація як з літаками Су-57, що також перекидали в Сирію кілька років тому, однак їх задіяння в бойових умовах не було. Машини лише здійснили трохи більше десяти вильотів для оцінки можливостей польотів в умовах високих температур та специфічної земної поверхні. Однак не приймали участі у нанесені авіаційних ударів і їх Сирія в подальшому не купувала.
В ситуації з Т-14 взагалі могли не “випускати” машину “в поле” і притримати, наприклад, на борту корабля чи літака. Тим не менш, це не знімає з російської влади відповідальність за сказане.
Іншим, більш свіжим прикладом стала ситуація навколо, випробування в Сирії бойового лазерного комплексу “Пєрєсвєт”.
2 червня 2020 року російський інформаційний ресурс Avia.pro з посиланням на китайське видання Sina Military, повідомив, що Росія протестувала даний комплекс в Сирії, зазначивши, що нібито ізраїльський безпілотник, який виконував завдання в сирійському повітряному просторі, був збитий російською зброєю “з пучковими частками”.
Дану інформацію поширили низка західних профільних ЗМІ, а після них – знову російські з посиланням вже на західні. Однак жодним чином, ніхто не спромігся глянути на першоджерело – китайський ресурс Sina Military.
Насправді там не було жодної інформації про подібні обставини, які мали місце з ізраїльським безпілотником. Фактично, новина, є маніпулятивною та неправдивою.
Тут варто звернути увагу на низку моментів, які показують, що даного комплексу в Сирії не має.
Так, окрім відсутності будь-яких свідчень (фото та відеоматеріалів) перевезення, перекидання та розміщення системи на території країни, цікавим є те, що він в дійсності не доведений до ладу.
На сьогодні відсутня будь-яка конкретна інформація щодо тактико-технічних характеристик “Пєрєсвєт”, на противагу від аналогічних систем американського та європейського виробництва.
Навіть у самих росіян, не має остаточного розуміння конкретного його призначення – чи-то для ураження малогабаритних безпілотних літальних апаратів та інших авіаційних засобів, чи-то для пошкодження оптичних засобів розвідки, спостереження й цілевказання авіації на дальності від кількох до кількох десятків кілометрів, чи-то для виведення з ладу електронно-оптичних систем спостереження розвідувальних космічних апаратів. Ну, а через те, що відсутні будь-які приклади реального ураження “Пєрєсвєтом”, хоча б з тренувальною метою, цілей в РФ, взагалі можна поставити під сумнів працездатність комплексу.
Так, дійсно, за офіційними повідомленнями РФ, в грудні 2018 року, “Пєрєсвєт” заступив на дослідно-бойове чергування, однак, знаючи сучасні підходи в процесі створення військової техніки і стан розвитку сучасних технологій в РФ, можна з високою ймовірністю припустити, що даний зразок виконаний в одиничному, ну, максимум, в кількох екземплярах. І його вартість, навіть за російськими мірками, є достатньо високою.
“Гнати” не до кінця доведений і коштовний зразок в Сирію, де з ним може трапитися будь-що, в тому числі, знищення військовими угрупованнями, є дуже необдуманим і занадто ризикованим кроком.
Є і ще одна важлива деталь. Судячи з повідомлень російських ЗМІ енергетична система комплексу включає в себе малогабаритну ядерну установку. Важко собі уявити, що може трапитися з нею у випадку реальних бойових дій. Що потім доведеться говорити сирійській стороні у випадку цілком передбачуваних наслідків, які можуть відбутися у випадку знищення комплексу в ході бойових зіткнень чи нештатних ситуацій?
Сумнівно, щоб Кремль на це пішов, як і на те, щоб взагалі завести подібні речі на території чужої країни. Занадто багато ризиків.
Що ж в результаті є по факту?
Скоріш за все, ані “Армати”, ані “Пересвєта” в Сирії не було.
Російською владою напевно проведена цілеспрямована інформаційна акція зорієнтована, в першу чергу, на покращення експортних можливостей зразків ОВТ власного виробництва.
Це питання особливо актуально сьогодні, коли “Армата”, поки не йде у війська, а надходження від експортних поставок озброєння є однією з важливих статей доходів державного бюджету країни. А тому в умовах існуючих економічних проблем Кремль прагне штучно сформувати додану вартість своєму ОВТ.
З усього цього важливо зробити ще один висновок. Заяви вищого військово-політичного керівництва РФ щодо випробувань на Сирії близько двох сотень зразків новітнього озброєння, впевнено можна поставити під сумнів. І це мають розуміти потенційні покупці російського озброєння і не вірити на слово, а довіряти лише перевіреним фактам.
