Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
У третю суботу травня в Україні відзначають професійне свято працівників науки – День науки. Без наукових працівників, без новаторів-педагогів сьогодні важко уявити й Збройні Сили України. Наполеглива праця військових вчених примножує здобутки в науці, зміцнює обороноздатність держави. А науковці військової медицини переймаються новітніми технологіями, спрямованими на збереження життя і здоров’я наших захисників.
Кореспондент АрміяInform під час спілкування із заступником начальника Української військово-медичної академії з наукової роботи доктором медичних наук полковником медичної служби Андрієм Швецем дізнавався про наукові здобутки військових медиків.
− Андрію Володимировичу, існує твердження, що наука рухає прогрес. Доведіть, будь ласка, що наука в стінах УВМА дійсно рухає прогрес. Якими науковими дослідженнями та роботами може пишатися Академія?
− Наукові досягнення рятують нам життя, збільшують його тривалість і підвищують якість. Лише цього достатньо, щоб навіть не обізнаним із законами термодинаміки та теоріями еволюції збагнути, наскільки життєво значимою є наука, особливо в галузі військової медицини. Українська військово-медична академія по праву вважається не лише єдиним провідним закладом вищої освіти в галузі військової медицини, але й центром наукової діяльності.
Внаслідок інтенсивних бойових зіткнень на Сході України при значній кількості поранених та хворих, чисельність яких сягнула понад 34 тисячі, постала задача розробки та широкого впровадження новітніх технологій діагностики та лікування бойової патології, зокрема, хірургічної, терапевтичної, психічної і особливо вогнепальної бойової травми та її наслідків за відсутності досвіду, обладнання та спеціального інструментарію.
Фахівцями Української військово-медичної академії та Науково-дослідного інституту проблем військової медицини, лікарями закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України за період збройного конфлікту було розроблено більше 50 новітніх методів, винаходів та розробок, які вже зацікавили вітчизняних та іноземних колег. Серед найважливіших є розробка військовими медиками новітніх хірургічних магнітних інструментів та методів апаратної візуалізації, які дозволяють вирішувати проблеми діагностики та видалення сторонніх тіл у більшості клінічних випадків, про що військові журналісти вашого агентства першими повідомили українське суспільство.
Також нашими науковцями розроблені конструкції надувної (пневматичної) шини для тимчасової фіксації нижніх та верхніх кінцівок та тазостегнового поясу тіла людини, нові способи лікування вогнепальних переломів довгих кісток. Особливої уваги заслуговує нова методика дистальної «хронічної» електростимуляції периферійних нервів під час больових синдромів, зумовлених вогнепальними ушкодженнями кінцівок, спосіб іригаційно-ін’єкційної терапії гнійних ран м’яких тканин, спосіб закриття обширних дефектів шкіри після вогнепальних поранень та спосіб діагностики атипової пневмонії. Усе перераховане для когось лише набір незрозумілих суто медичних термінів, і під час рятівного оперативного втручання пацієнт навіть не здогадується, що збереження його здоров’я відбулося завдяки не лише умілим рукам хірурга, а й десяткам науковців, які тривалий час працювали над впровадженням нових методів лікування.
Зазначу лише, що клінічними кафедрами Академії за останні два роки розроблено близько сорока типових локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги для найбільш актуальних захворювань в Українській армії.
− Який на сьогодні науковий потенціал навчального закладу?
− Серед близько 140 осіб професорсько-викладацького складу Академії є 39 докторів наук (28 професорів) та 66 кандидатів наук (55 доценти). Тобто укомплектованість Академії вченими, які мають наукові ступені, становить понад 70 відсотків, і серед них є шість лауреатів Державної премії в галузі науки та техніки.
До речі, мотивує викладацький склад до активної наукової роботи своїм прикладом командувач Медичних сил доктор медичних наук генерал-майор медичної служби Ігор Хоменко, який є членом-кореспондентом Національної академії медичних наук України. На сьогодні під його керівництвом виконується низка дисертаційних робіт, в результаті яких оптимізовано тактику застосування ендоскопічних транспапілярних та ендоваскулярних втручань під час поранення печінки, лікування поранених із бойовою травмою живота із застосуванням удосконаленого комплексного методу діагностики і ендовідеохірургічного лікування. Створено також нові прилади та інструменти, які дозволяють вирішувати проблеми діагностики та видалення сторонніх тіл у більшості клінічних випадків. Набір «Інструменти хірургічні магнітні» та прилад для стимуляції нервової системи «НейСі-3М» зареєстровані у Державному реєстрі медичної техніки і виробів медичного призначення та серійно виробляються.
Військово-медична наука розвивається не тільки в стінах Академії, але й у Військово-медичних клінічних центрах та інших закладах охорони здоров’я в системі оборонного відомства.
− Окрім ран тілесних, видимих наслідків уражень від зброї, існують рани невидимі – психологічні травми, які теж потребують лікування.
− Саме так. Тому нами було розроблено сучасні технології відновлення ментальних функцій у вигляді клінічних рекомендацій з медико-психологічної реабілітації військовослужбовців, вказівки з охорони психічного здоров’я під час застосування військ, які реалізовані й введені відповідними відомчими наказами до практичного застосування в лікарняних та санаторно-курортних закладах Міністерства оборони.
Фахівцями Науково-дослідного інституту проблем військової медицини було розроблено та впроваджено програму психофізіологічного відбору військовослужбовців для проходження кваліфікаційного курсу підготовки в Навчальному центрі Сил спеціальних операцій, яка дозволяє здійснити відбір тих військовослужбовців, професійно важливі психофізіологічні якості яких найбільше відповідають вимогам, що висуваються до військово-професійної діяльності в ССО Збройних Сил, зменшити витрати бюджетних коштів на підготовку фахівців, які за своїми морально-діловими, психологічними та психофізіологічними якостями «не придатні» для зарахування на кваліфікаційний курс підготовки, а також забезпечити внутрішню безпеку спецпідрозділів і підвищити якість та надійність професійної діяльності таких фахівців шляхом удосконалення системи їхнього психофізіологічного супроводу.
Науковці Академії та Інституту брали участь у розробці та випробовуваннях програмно-апаратного комплексу «ПФИ-2» для психофізіологічних досліджень з метою оцінки, моніторингу та підтримки високого рівня розвитку психофізіологічних якостей військових льотчиків, який є єдиним приладом у державі, що внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення.
Крім того, нашими вченими були розроблені методичні вказівки з лікувального харчування в закладах охорони здоров’я в системі Міністерства оборони, рекомендації щодо протиепідемічних (профілактичних) заходів під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Хотів би відзначити надзвичайно важливу прагматичну сторону наукової діяльності Інституту в питаннях організації медичного забезпечення, медичного постачання, наукового супроводу створення та модернізації медичної техніки. Були розроблені медико-технічні вимоги до нових зразків медичного спорядження, а також рухомих кабінетів – хірургічного, рентгенівського, стоматологічного, санітарного обладнання та медичних приладів для оснащення літака Ан-148 тощо.
− Наскільки успішним є залучення слухачів Академії до наукової діяльності?
− Наукова робота слухачів нашого навчального закладу є окремим видом наукової і науково-технічної діяльності, яка проводиться в Академії під керівництвом наукових і науково-педагогічних працівників.
Усі слухачі Академії, підготовка яких здійснюється за освітніми програмами рівня магістр, виконують магістерські роботи, кожна з яких містить вирішення наукової задачі та практичні результати. Найкращі роботи щороку подаються на конкурс найкращих магістерських робіт. Такі слухачі користуються перевагою під час відбору кандидатів для зарахування в ад’юнктуру. Результати наукових робіт та наукові розробки магістрантів впроваджуються у навчальний процес Академії та діяльність медичної служби.
Наприклад, лейтенантом медичної служби Богданом Матвійчуком, переможцем такого конкурсу в минулому році, в рамках наукової діяльності кафедри військової хірургії була розроблена та впроваджена схема вибору оптимальних методик лікування поранених в стегно залежно від тяжкості травми за шкалою AdTS, яка дозволяє скоротити терміни стаціонарного лікування, знизити частоту післяопераційних ускладнень, зменшити потребу у повторних ампутаціях та підвищити повноту відновлення функції ушкоджених кінцівок.
− Чи вплинула на наукову діяльність Академії пандемія Covid-19?
− Звичайно, вона внесла свої корективи. За участі науковців Академії, Інституту, Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» було розроблено ряд важливих праць для медичної служби Збройних Сил.
Це і тимчасові методичні рекомендації щодо організації проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та лікувально-профілактичних заходів у військових частинах в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, і рекомендації щодо діагностики та лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на рівнях медичного забезпечення.
Клінічними кафедрами розроблено тимчасові локальні клінічні протоколи щодо організації роботи під час надходження пацієнта, хворого на гостру респіраторну хворобу в терапевтичному відділенні, у відділенні анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії та в інфекційному відділенні.
Науковці Академії, зокрема професор Володимир Трихліб, ініціювали міжнародну науково-практичну конференцію «COVID-19 та інші інфекційні захворювання у дітей та дорослих, сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування та профілактики», яка вчора, напередодні Дня науки, завершила свою роботу.
− АрміяInform щиро вітає науковців військової медицини з Днем науки і бажає нових творчих пошуків, здобутків, невичерпної енергії, наснаги та вагомих успіхів і перемог на нелегкому, але надзвичайно цікавому творчому шляху заради життя та здоров’я наших захисників!
У Черкаській області внаслідок ракетного обстрілу рф є влучання по об'єкту енергетичної інфраструктури.
Загалом протягом ночі та під ранок сили протиповітряної оборони знищили над Дніпропетровською областю 24 повітряні цілі.
Протягом минулої доби, 28 березня, противник вкотре обстрілював Херсонщину, внаслідок атаки 1 людина загинула, ще 8 — дістали поранення.
Військові рф провели масштабну аеророзвідку перед тим, як завдати масованого ракетного удару по Україні сьогодні вночі.
Цієї ночі в небі над Дніпропетровською областю сили ППО збили 10 безпілотників — у Павлоградському, Криворізькому, Дніпровському, Кам'янському районах.
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 29.03.24 орієнтовно становлять:
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…