Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Наш літературний інтернет-марафон, присвячений Дню піхоти, триває. Автор, про твори якого сьогодні йтиме мова, родом з Прикарпаття. Івано-Франківець Назар Розлуцький – вчений-історик, дослідник українського визвольного руху. До початку подій гібридної російсько-української війни на Донбасі працював у Музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери, був науковим співробітником цієї установи та автором багатьох ґрунтовних досліджень, що стосуються різних етапів українського повстанського руху. Про це повідомляє АрміяInform.
Втім, окрім наукових праць, у його авторському портфоліо є дві книги, присвячені військовим подіям на сході України: «Нотатник мобілізованого» і збірка віршів «Прочани».
Зі слів автора, «Нотатник мобілізованого» — це не зовсім традиційна книга про війну. Це розповідь про те, як цивільна людина внаслідок обставин та власних переконань стала бійцем на війні. Коли у 2014 розпочалась мобілізація до лав ЗС України, Назар Розлуцький звертався до військкомату за місцем проживання, втім – не взяли, не мав досвіду строкової служби. Він переключився на волонтерську діяльність. Але за рік, коли вже й не сподівався потрапити до військових лав, отримав повістку. Далі – підготовка на полігоні та служба в лавах артилерійської бригади в районі проведення АТО з липня 2015 року по червень 2016-го.
– Книгу «Нотатник мобілізованого» написав невдовзі після повернення з АТО. Стати письменником я не збирався, воно само так вийшло. Спочатку я навіть не мав наміру писати повноцінну книгу. Хотів написати низку статей, пов’язаних із волонтерською справою. Я мав написати й відправити їх у різні видання та отримати гонорари на подальшу діяльність. Але коли сів писати, зрозумів, що вийде книга, – говорить Назар Розлуцький. – Я був на фронті з липня 2015-го по червень 2016 року. У липні 2016-го демобілізувався у званні молодшого сержанта, а у вересні уже почав писати. Фактично написав її за три тижні. Це такий собі публіцистичний репортаж про власний військовий досвід, про досвід ведення бойових дій, співіснування з незнайомими до того часу людьми. Про наш побут, про наші особливі взаємини. Там є кумедні випадки, є серйозні. Тобто, це такий собі повноцінний літопис року мого життя. Труднощів при написанні не виникало, тому що все це писалося по свіжих слідах, все було ще в голові. Був найкращий час – два місяці після фронту. Це той час, коли ти вже починаєш сприймати речі більш відсторонено, але ще не встигаєш забути. Тому це найоптимальніший час для написання такої книги.
І хоча текст був готовий практично «з коліс», у світ книга вийшла лише за два роки після написання – у 2018-му.
За словами автора, він не хотів видавати книгу власним коштом, як це роблять більшість авторів. Переслідував логічну мету: якщо його праця комусь дійсно цікава і актуальна, то видавництво її саме надрукує. Він розіслав текст у різні видавництва. Безкоштовно погодилося надрукувати київське видання «Темпора». Автор та видавці домовились, що 47 гривень від вартості книги забиратиме друкарня, а решту – 53 гривні буде перераховувати на потреби благодійників, що опікуються учасниками АТО. Назар Розлуцький обрав фонд «Сестри перемоги». Адже ця волонтерська спільнота неодноразово допомагала воїнам його артбригади. До того ж вони якраз займалися проєктом з безпілотниками. А це, зі слів колишнього артилериста, дуже потрібна гармашам річ.
«Нотатник мобілізованого» вже мав декілька перевидань. Книга ж бо користується популярністю, хоча в ній і немає розлогого опису військових дій, багатосторінкових роздумів про війну чи філософствувань над нелегкою солдатською долею. Автор пише про свої приватні відчуття, враження і переживання від служби в армії і війни на Донбасі. Це робить його книгу правдивою і відвертою. А присутній у книзі гумор дозволяє читачам зрозуміти, як саме українські солдати могли витримати складні та інколи екстремальні умови війни. Текст хронологічний, укомплектований, тому його справді можна вважати нотатником.
Про свій літературний дебют як поета – збірку віршів «Прочани» – Назар Розлуцький говорить, що він намагався крізь призму абсолютно різних за змістом і тематикою віршів розкрити образ людини-прочанина, людини-подорожнього, який мандрує світом і носить весь світ у собі.
За словами Назара, до збірки увійшли його фронтові вірші та проза, епічні балади, філософська притча, трохи любовної лірики, а також цілий жмут урбаністичних і пейзажних замальовок. Відгомін минулих епох, нинішня гібридна війна, ліричні переживання, часова плинність пір року, міст і місць – усе це переплітається на сторінках поетичної збірки і витворює парадигму постійної змінності, неможливості зафіксувати щось одразу і надовго. Саме такими вихідними даними оперує автор, відображаючи світ у рядках своїх поезій. Саме така фіксація буде близькою багатьом людям – тим, хто, як і автор, відчуває себе пілігримами, прочанами в цьому світі.
Фото з мережі Інтернет
