ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

До 100-річчя завершення Першого Зимового походу Центр історії Вінниці презентував відеоролик

6 Травня 2020
До 100-річчя завершення Першого Зимового походу Центр історії Вінниці презентував відеоролик

Сьогодні виповнюється рівно 100 років із дня завершення Першого Зимового походу – унікального партизанського рейду українського війська, який  увінчався перемогою на теренах Вінниччини. Центр історії Вінниці презентував на своїй сторінці в Фейсбук

100-річчя завершення Першого Зимового походу

Друзі, 6 травня 2020 року виповнюється рівно 100 років завершення Першого Зимового походу – унікального партизанського рейду українського війська, який переможно завершився на теренах Вінниччини. З цієї знаменної нагоди презентуємо вашій увазі інформаційно-просвітницький ролик, створений нашою інституцією спільно з Управлінням культури і мистецтв Вінницької ОДА та Українським інститутом національної пам’яті. Окрасою стрічки стали місця зйомок: село Писарівка на Ямпільщині зі збереженим млином початку ХХ століття та мальовничі береги річки Дністер поблизу сучасного українсько-молдовського кордону. Саме тут 100 років тому передові відділи «зимопоходців» зустрілися з розвідувальними підрозділами 2-ої Стрілецької дивізії Армії УНР, що наступали із заходу разом із польськими союзниками для спільної боротьби проти Червоної армії.Окрім унікальних кадрів параду українського вояцтва у місті Ямпіль 10 травня 1920 року, у зйомках використаний цінний фондовий предмет Центру історії Вінниці. Це – музейна репліка Бойового прапору 3-ї Залізної стрілецької дивізії, створена для нас із дозволу Міністра оборони України (2014-2019), генерала армії Степана Полторака. Окрім оригіналу, в Україні існує лише дві репліки знамена.Приємного перегляду!Перший Зимовий похід тривав 5 місяців (6 грудня 1919 – 6 травня 1920). Окрім Вінниччини, рейдова операція тилами Збройних Сил Півдня Росії та Червоної Армії пролягала сучасними Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською областями. Було подолано 2 500 км. Очолював операцію генерал-хорунжий Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко. Бойове ядро підрозділу складали 2 тисячі багнетів, 1 тисяча шабель та 14 гармат. За час походу військо мало понад 100 дрібних сутичок і 50 серйозних успішних боїв з ворогом.Єдина бойова нагорода українського війська – орден Залізного Хреста «За зимовий похід і бої» була утверджена саме для учасників походу, з яких було нагороджено – 1668 чоловіків, а 5 жінок удостоєні жетона Залізного Хреста. Пам'ять про подвиг «зимопоходців» та неперервність української мілітарної традиції збережено до нашого часу: минулого року 28-ма окрема механізована бригада ЗСУ отримала почесне найменування «імені Лицарів Зимового Походу».Український інститут національної пам'яті, Культура Вінниччини, VinCulture Code

Опубліковано Центр історії Вінниці Вівторок, 5 травня 2020 р.

інформаційно-просвітницький ролик, присвячений цій знаменній події. Відео створено Центром спільно з Управлінням культури і мистецтв Вінницької ОДА та Українським інститутом національної пам’яті.

Окрасою стрічки стали місця зйомок: село Писарівка в Ямпільському районі на Вінниччині зі збереженим млином початку ХХ століття та мальовничі береги річки Дністер поблизу сучасного українсько-молдовського кордону. Саме тут 100 років тому передові відділи «зимопоходців» зустрілися з розвідувальними підрозділами 2-ї Стрілецької дивізії Армії УНР, що наступали з заходу разом із польськими союзниками для спільної боротьби проти Червоної армії.

Окрім унікальних кадрів параду українського вояцтва в місті Ямпіль 10 травня 1920 року, в зйомках використаний цінний фондовий предмет Центру історії Вінниці. Це – музейна репліка Бойового прапора 3-ї Залізної стрілецької дивізії, створена для вінничан. Окрім оригіналу, в Україні існує лише дві репліки знамена.

–  Оригінал цього прапора як реліквія пройшов надзвичайно тернистий шлях, цікавою є й історія потрапляння його в Україну, — розповів АрміяInform директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен. — Стяг передав на Батьківщину очільник Української Автокефальної Православної Церкви Патріарх Мстислав (у миру Степан Скрипник), який до моменту свого чернецтва був старшиною, тобто офіцером Армії УНР. До того ж він був племінником Симона Петлюри. Знамено було створено в таборах для переміщених українських вояків на території Польщі, куди потрапила дивізія після остаточної поразки. У міжвоєнний час прапор був експонатом Музею визвольної боротьби в Парижі, а після Другої світової війни полетів за океан. Зберігався у Сполучених Штатах Америки, а Патріарх Мстислав був своєрідним «янголом-охоронцем» реліквії. Коли в 1991 році Україна відновила свою незалежність, з ініціативи Мстислава Бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії перевезли на Батьківщину. До речі, Степан Скрипник став єдиним бойовим офіцером українського війська часів УНР, чия нога ступила на землю відновленої незалежної України.

Довідка Центру історії Вінниці: Перший Зимовий похід тривав 5 місяців (6 грудня 1919 – 6 травня 1920). Окрім Вінниччини, рейдова операція тилами Збройних сил Півдня Росії та Червоної армії пролягала сучасними Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською областями. Було подолано 2 500 км. Очолював операцію генерал-хорунжий Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко. Бойове ядро підрозділу складали 2 тисячі багнетів, 1 тисяча шабель та 14 гармат. За час походу військо мало понад 100 дрібних сутичок і 50 серйозних успішних боїв із ворогом.

Єдина бойова нагорода українського війська – орден Залізного Хреста «За зимовий похід і бої» була утверджена саме для учасників походу, з яких було нагороджено – 1668 осіб, а 5 жінок удостоєні жетона Залізного Хреста. Пам’ять про подвиг «зимопоходців» та неперервність української мілітарної традиції збережено до нашого часу: минулого року 28-ма окрема механізована бригада ЗСУ отримала почесне найменування «імені Лицарів Зимового Походу».

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Новини