Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
В умовах пандемії коронавірусу українським військовим доводиться протистояти одразу двом ворогам — російській агресії та загрозі інфекції. Завдяки профілактиці запобігти коронавірусу в лавах українських бійців-учасників ООС поки вдається: наразі, за офіційними даними командування Об’єднаних сил, жодного випадку хвороби в зоні ООС не зафіксовано. Загалом в українській армії на COVID-19 наразі хворіють 38 осіб.
Водночас обстріли позицій українських військових на Донбасі, навіть після оголошенням карантину, не припинялися. Про те, як впливає пандемія на проведення операції Об’єднаних сил, в інтерв’ю Радіо Свобода розповів командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв.
— Пане генерале, як наразі українське військо протистоїть поширенню COVID-19?
— В умовах пандемії, що вирує в світі, Командування Об’єднаних сил Збройних Сил України має завдання координувати заходи профілактики та боротьби з коронавірусом у Збройних Силах України в цілому.
Карантинні заходи були своєчасні. Вони стали бар’єром і попередили поширення вірусу серед військовослужбовців в районі проведення операції Об’єднаних сил.
Бійцям щодня міряємо температуру, за необхідності їх оглядають лікарі — щоб можна було своєчасно відреагувати і направити людину на лікування
Задля цього у всіх без винятку військових частинах кожна одиниця техніки, яка забезпечує доставку продуктів, води, палива та інших матеріалів, щоразу проходить ретельну обробку. Усі приміщення — як для відпочинку, так і для забезпечення життєдіяльності військової частини — кілька разів на день обробляємо антисептичними засобами. Також для військових облаштували додаткові місця для миття рук та дезінфекції побутових предметів.
Із усіма військовослужбовцями постійно проводимо роз’яснювальну роботу щодо профілактики інфекції. Бійцям щодня міряємо температуру, за необхідності їх оглядають лікарі, щоб можна було своєчасно відреагувати і направити людину на лікування.
Але заспокоюватися зарано. І сьогодні головним завданням є вимагати ретельного дотримання визначених заходів кожним військовослужбовцем. Тому, що від його здоров’я залежить здоров’я усього військового колективу.
— Чи впливають карантинні обмеження на боєздатність армії та заходи бойової підготовки?
— Звичайно, що поки тривають бойові дії на території Донецької та Луганської областей, у пунктах постійної дислокації особовий склад відточує свої навички під час занять з бойової підготовки. І цей процес є безперервним.
Планові заняття проводимо як у військових містечках, так і на полігонах. Але із запровадженням карантину підхід до занять змінився. 100% особового складу виконує свої службові обов’язки, дотримуючись встановлених правил, зокрема в масках і респіраторах.
— Як впливає пандемія на проведення операції Об’єднаних сил на Донбасі?
— Після запровадження в Україні карантину командування Збройних Сил України посилило заходи із запобігання поширенню COVID-19.
Перед ротацією всі частини та підрозділи проходять обов’язкову обсервацію. Перед обсервацією медичний персонал оглядає військових, з’ясовує, чи не було контактів із хворими. Крім того, вибірково проводять аналізи методом ПЛР-тестів.
У районі проведення ООС удосконалили схему можливого перепрофілювання військових мобільних госпіталів на випадок масового надходження військовослужбовців, хворих на COVID-19.
Обмежили проведення службових нарад та заходів колективної підготовки, аби не створювати скупчення людей.
На контрольно-пропускних пунктах всім людям безконтактними інфрачервоними термометрами вимірюють температуру.
На блокпостах військовослужбовці за допомогою спеціальних хлоровмісних розчинів проводять дезінфекцію як військових, так і цивільних автомобілів. Насамперед вони обробляють місця найбільш імовірного контакту з руками людини: поручні, ручки, двері, вікна, люки тощо. Також здійснюють дезінфекцію доріг, ділянок місцевості та зовнішніх частин будівель.
На передовій військових забезпечуємо індивідуальними засобами захисту, одноразовим посудом, бутильованою водою тощо.
— Чи зобов’язані військові носити маски на передовій?
— Звичайно, військовослужбовці, як і всі громадяни України мають дотримуватись карантинних заходів.
Щодо військових, які служать на передових позиціях, то вони й так перебувають у самоізоляції. І застосування ними масок там залежить від обстановки
Але, наприклад, захисні медичні маски потрібні військовим, які виконують завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил для того, щоб убезпечити їх під час контактування з особовим складом інших військових частин або із цивільним населенням під час відвідання місць торгівлі в населених пунктах.
Щодо військових, які служать на передових позиціях, то вони й так перебувають у самоізоляції. І застосування ними масок там залежить від обстановки.
«На нулі» здебільшого захисні маски застосовуються військовими у разі виявлення ознак респіраторних захворювань або при відвідуванні ними мобільних госпіталів.
— За необхідності, чи готові сьогодні Збройні Сили виявляти хворобу? Кого і як тестують?
— Так, зокрема, в районі проведення операції ООС у першу чергу тестують тих, хто відповідно до функціональних обов’язків найбільше контактує як з військовими, так і цивільними особами.
Але ж застосування швидких тестів доцільне лише після 5-7 доби хвороби з вірогідністю отримання достовірного результату.
Окрім проведення тестів, для виявлення хворих на пневмонію або бронхіти військові проходять також флюорографічне обстеження.
— Тож, у разі виявлення коронавірусної інфекції, як саме діятимуть військові медики? Чи визначені маршрути евакуації, базові медичні заклади, місяця для ізоляції інфікованих?
— У військових мобільних шпиталях розробили алгоритми дій та провели практичні заняття, визначили шляхи евакуації пацієнтів з хворобою або з підозрою на COVID-19. Для військових, які виконують завдання в районі ООС, визначили окреме місце для проведення обсервації при масовому надходженні хворих.
Крім того, Центральний військовий санаторій «Приморський» у Запорізькій області буде обсерваційною зоною для контактних осіб.
— Це ж стосується і санаторію «Трускавецький»?
— Так, у Центрі медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування «Трускавецький» вже пройшли обсервацію військові, які повернулись з навчання у Литві та військові, котрі повернулися з Ісламської Республіки Афганістан, де виконували завдання у складі тренувально-дорадчої місії НАТО «Рішуча підтримка».
Перш ніж прийняти людей на обсервацію, провели спеціальні заняття з персоналом. Окрему увагу приділили заходам дезінфекції всього санаторного комплексу та автомобілів, які привозили військових на обсервацію.
— Яка епідеміологічна ситуація сьогодні склалася в українських миротворчих контингентах?
— Українські військові до запобігання розповсюдження вірусної інфекції та дотримання умов карантину поставилися відповідально. Наприклад, у Косово український миротворчий інженерний підрозділ зі складу багатонаціональних сил КФОР перебуває в ізольованому військовому таборі, де вжиті всі заходи безпеки, зокрема щодо контактів із місцевим населенням.
Українці без службової необхідності місця дислокації не залишають
В Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго, а це екваторіальна Африка, перебування вже саме по собі становить небезпеку. Зокрема, є ризики захворіти на вірус Ебола. Тому військові повинні ретельно дотримуватися правил особистої гігієни та постійно використовувати антисептик. Українці без службової необхідності місця дислокації не залишають, а переміщення здійснюють виключно на службових автівках.
— Як лікуються бійці, чи коштом держави?
— Звичайно, що в разі захворювання військовослужбовців або працівників Збройних Сил України всі лікуються та отримують допомогу за рахунок держави.
— Саме під час пандемії Збройні сили України переживають реформування в командуванні. 28 березня розділили посади головнокомандувача та більш адміністративну — начальника Генерального штабу. Що це означає на практиці? Які функції у новоствореного Командування Об’єднаних сил Збройних Сил України?
— Суттю цих заходів є зміни в системі військового управління Збройними Силами України. Зокрема, досягнення чіткого розмежування повноважень між усіма органами.
На Генеральний штаб як на головний орган військового управління з планування оборони держави покладене стратегічне планування застосування Збройних Сил, планування їхнього розвитку. Крім того, штаби видів та органів військового управління оперативного рівня переведені на J-структури. J-структура — це організаційний інструмент, який використовується для створення структур з аналогічним стилем роботи і змістом всередині військових штабів у країнах НАТО. В першу чергу це має покращити систему управління.
Новостворене Командування Об’єднаних сил ЗСУ є штатним органом військового управління стратегічного рівня та відповідає за проведення об’єднаних операцій на території України, а також миротворчих операцій за її межами.
Головне його призначення — управління військами та підрозділами сил оборони і сил безпеки, задля відсічі агресії на суходолі, в повітрі та на морі.
— Що передувало створенню Командування, яке ви тепер очолюєте?
— У першу чергу, ми ґрунтувались на бойовому досвіді української армії: від тактичного до стратегічного.
Ми також провели ряд зустрічей з іноземними партнерами. Зокрема, відвідали стратегічні Командування з Операцій Сил НАТО, що дислокується неподалік Брюсселя. Напряму поспілкувались із начальником штабу Командування, його заступниками, керівниками окремим J-структур.
Також відбувся діалог з Оперативним командуванням Сил НАТО, яке розташоване в Нідерландах щодо вивчення та запозичення їхнього досвіду й імплементації теорії у практику.
Дуже приємно, що в цьому діалозі взяли участь офіцери з різних держав-членів Альянсу. Зокрема, Франції, Великої Британії, Болгарії, Литви та Латвії.
Окрім того, відбувся робочий візит до Оперативного Командування Видів Збройних сил Республіки Польща і їх Командування Наземних Сил.
Під час відеоконференції була нагода поспілкувались з польськими керівниками й офіцерами вищого рівня повітряної і морської компоненти, очільниками і старшими офіцерами місцевих J-структур. Цей досвід став надзвичайно важливим і корисним, адже в його основі — перехід від застарілого радянського способу мислення до прогресивного і сучасного — західного.
— Що найбільше всього вразило вас у західному підході?
— Відомий факт, що колись Республіка Польща входила до організації Варшавського договору і була сателітом СРСР. Але сьогодні це — повноправний і модернізований член НАТО, тому нас цікавило абсолютно все.
В свою чергу, ми ділились власним досвідом щодо проведення операції Об’єднаних Сил на Донбасі. Таким чином зустріч була взаємокорисною.
До 2014 року в нас було все навпаки: старший орган управління мав визначити молодшому командиру буквально все, не залишивши жодного простору для ініціативи.
Зокрема, закордонні колеги цікавились застосуванням у нас такого західного підходу до службової діяльності як «Mission Commands», який вже ефективно використовувався спершу під час проведення АТО, а нині — в ході ООС. Його суть полягає у делегуванні більш широких повноважень командиру підрозділу щодо планування і застосування підрозділу або військової частини.
До 2014 року в нас було все навпаки, адже українська армія базувалась на постулатах радянської військової школи: старший орган управління мав визначити молодшому командиру буквально все, не залишивши йому жодного простору для ініціативи.
Тож базуючись на західному досвіді, ми мали змогу переконатися, як при чіткому розподілі функцій кожен з органів військового управління займається суто притаманним йому видом службової діяльності.
За таким принципом було побудоване й командування Об’єднаних сил, яке опікується операцією на Донбасі та яким я мав честь командувати в період з квітня 2018 року по травень 2019 року.
Наприклад, зараз у районі ООС в умовах обмежених відомостей щодо ворога і швидкоплинної обстановки командир підрозділу не за теорією, а за набутим практичним досвідом самостійно приймає рішення і не чекає якихось конкретизованих вказівок від керівництва.
— Але ж зараз операція Об’єднаних сил на сході вам не підпорядкована. Чи плануються зміни?
— Щодо операції Об’єднаних сил, яка розпочалась два роки тому відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей», то на даний час Командування об’єднаних сил Збройних Сил України не має ні повноважень, ні завдань щодо її управління. Операція є самостійною та регламентується окремими нормативно-правовими документами.
Хоча не виключено, що після завершення процесу підготовки, за окремим рішенням Головнокомандувача ЗСУ, буде проведено прийом в підпорядкування та перебрана відповідальність за ведення всіх військових операцій, зокрема й операції на Донбасі.
Але у випадку різких змін у воєнній обстановці передача управління застосуванням військами, силами, міжвідомчими угрупованнями та підрозділами буде здійснена негайно.
— Тобто вам ще треба отримати якусь певну акредитацію у військових колах?
— Якщо мовою цивільних, то, напевно, що так. Але, вже зараз рівень новоствореного Командування об’єднаних сил Збройних Сил України є стратегічним. Нам лишається протягом певного часу доукомплектуватися окремими фахівцями та завершити злагодження.
Ми маємо увійти в НАТО добре підготовленими
Вже на кінцевому етапі підготовки ми маємо взяти участь у навчаннях та скласти своєрідний іспит. Тоді вважатиметься, що ми готові до виконання своїх функцій як орган управління.
Тож створення Командування об’єднаних сил Збройних Сил України — це вимоги сучасності, проєвропейське мислення і західний стандарт, орієнтовний на досягнення конкретних результатів. Ми маємо увійти в НАТО добре підготовленими, з відповідними теоретичними і практичними знаннями, щоб стати повноправним його партнером.
