Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Коли інформаційні пристрасті щодо десанту російських військових у Італії дещо вляглися, прийшов час задати одне-єдине питання − навіщо вони туди літали?
600-кілометровий марш до Ломбардії під триколором
Нагадаємо − 22-23 березня на військову базу недалеко від столиці Італії Риму приземлилися півтора десятка російських військово-транспортних літаків Іл-76.
Саме по собі явище неоднозначне — в країні, що входить до блоку НАТО, раптом з’являються російські військові та ще так масово.
У ЗМІ поширено інформацію про те, що домовленість про це була досягнута під час телефонної розмови між президентом РФ і прем’єр-міністром Італії.
Тут необхідно згадати, що угоду між Міністерством оборони Італійської Республіки та Міністерством оборони Російської Федерації про співробітництво в галузі оборони підписано в Римі 14 листопада 1996 року і ратифіковано Законом № 398 від 14.10.1999 року.
Для співпраці в галузі оборонної промисловості створили Змішану комісію, яка регулярно збирається щороку, і головою якої з італійського боку є Генеральний секретар.
Відносини між Італією і Росією пов’язані з операціями, в яких департаменти двох країн працюють спільно. Такими є участь у деяких місіях, що проводять під керівництвом Організації Об’єднаних Націй і ЄС. Це Місія ООН із проведення референдуму в Західній Сахарі, Місія ООН в Косово, Місія ООН в Судані, Поліцейська місія Європейського союзу EUPM, що здійснюється в Боснії.
Суто військові аспекти − щодо взаємодії Збройних Сил — передбачають наступне:
- періодичні двосторонні зустрічі;
- взаємна участь у військових навчаннях;
- обмін студентами між академіями, коледжами і курсами підвищення кваліфікації, зустрічі між фахівцями з військових доктрин.
І це все, жодних гуманітарних місій і присутності військових контингентів, експедиційних частин та інших формувань на території один одного угодою не передбачено.
Тому поява росіян на військовій базі й майже 600-кілометровий марш через півкраїни в супроводі карабінерів до Ломбардії, Бергамо тільки на підставі телефонної розмови глав двох держав виглядає з точки зору багатьох італійців досить дивно.
Це − перша дивина.
Допомога чи спецоперація?
Друга дивина полягає в тому, що не зрозуміло, кого саме привезли ці літаки.
Нагадаємо: з інших країн надходять вантажі, що містять захисні маски, апарати для штучної вентиляції легень, інші вантажі медичного призначення.
Росіяни цього не привезли. Прибули машини, призначені для стандартних процедур, якими займаються частини РХБЗ: мийки, дегазації і, що важливо − машина біологічної розвідки. Тобто, в Італії розгорнуто угрупування військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил РФ.
Італійці цілком резонно запитують − навіщо? Невже в Італії недостатньо власних машин такого призначення?
Зокрема, тижневик Formiche присвятив російському десанту не одну публікацію.
Основні питання, якими задається італійський оглядач: скільки там солдатів і де вони перебувають? Які угоди про управління такими силами існують з Міноборони Італії? Що саме вони робитимуть? Чи є пропоновані Росією дії з очищення території, на якій перебувають інфіковані люди, корисними? Як довго триватиме операція? І головне − що Путін хоче отримати від місії?
Серед прибулих, а їх приблизно 100 чоловік, ідентифікували фахівців із Військово-медичної академії імені С.М. Кірова − одного з провідних військово-медичних навчальних закладів РФ.
Інтерес російських медиків до осередків захворювань традиційний і цілком зрозумілий. Достатньо згадати експедиції російських, а пізніше радянських і знов російських лікарів у осередки боротьби з чумою, холерою, сибіркою, лихоманкою Ебола й іншими небезпечними хворобами. До карантинних заходів, зокрема, на території сучасної України, починаючи з XVIII століття, неодноразово долучалася армія, але це − тема окремої статті.
Тепер − третя дивина. Що, власне, робили росіяни на території Ломбардії − найбільш постраждалого регіону?
Мили вулиці й приміщення? Але, за повідомленнями самих росіян, площа вимитої території близько 20 тис. кв. метрів. Малувато, якщо чесно.
Збирали зразки уражених тканин? Мазки, аналізи? Теж дивно — штам уже відомий — його привезли на собі громадяни, що прибули з Китаю й Італії. Тобто, зразки вже і так є в РФ.
До речі, ще 18 березня Istituto Superiore di Sanitа опублікував висновок, в якому стверджувалося, що для боротьби з SarsCoV2 не потрібна санітарна обробка дорожніх покриттів. Навпаки, це може створити проблеми логістики й розтрату ресурсів. Застосування таких речовин, як гіпохлорит натрію (відбілювач), призводить до забруднення навколишнього середовища, грунту і підземних вод.
Бойовий вірус чи ні: за і проти
Звідси випливає четверта дивина.
Для суто дослідницької місії не потрібна така кількість людей.
Машини, що були в складі конвою, призначені для обробки техніки й особового складу, але ніяк не для стаціонарного лікування хворих.
Для лікування та ізоляції необхідні шпиталі, які вже розгорнуті на уражених територіях − як італійські, так і з країн НАТО.
П’ята дивина − чи не є участь в експедиції військових фахівців непрямим доказом того, що росіяни розглядають осередок захворювання як приклад впливу бактеріологічної зброї?
На думку вітчизняних військових фахівців-медиків, на користь того, що цей вірус бойовий, свідчать такі факти:
1. Вірус стійкий в природі.
2. Під час інкубаційного періоду людина-носій вірусу заразна, навіть якщо не проявляється дія вражаючих факторів.
3. Клінічний перебіг хвороби важкий.
Проти того, що це бойовий вірус говорить наступне:
1. Відносно невисока смертність.
2. Відсутність вакцини проти нього − адже завжди, коли ведеться розробка бойових вірусів, розробляють і вакцину проти нього.
3. Створення вірусу − дуже дорогий захід. Будь-який підготовлений фахівець ідентифікує його і країна-виробник миттєво підпадає під дію Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про їх знищення від 10 квітня 1972 року.
Із усього перерахованого вище можна зробити висновок:
Все це − чергова PR-акція наших сусідів. Вона має два напрямки:
1 Внутрішньополітичний − судячи з «розгону» в ЗМІ і соцмережах інформації про важливість допомоги РФ всім, хто її потребує. А потребують, за логікою володаря Кремля, всі.
2. Зовнішньополітичний − участь у гуманітарній місії з метою пом’якшення санкцій,застосованих проти РФ після агресії на Донбасі та незаконної окупації АР Крим.
I є ще один важливий аспект.
Як відомо, на території РФ неодноразово проводили військові навчання з перекиданням військ – як за допомогою військово-транспортної авіації, так і залізничним та автотранспортом.
Нагадаю, що торік улітку літаки ВКС РФ на території окупованого Криму відпрацьовували десантування підрозділів 7 гв. десантно-штурмової дивізії. Тоді загалом десантовано близько 2,5 тис. вояків.
Після того, у вересні 2019 року, близько 80 літаків Іл-76 ВКС РФ у межах стратегічних командно-штабних навчань «Центр-2019» здійснили переліт на оперативні аеродроми, розташовані в Іванівській, Ульяновській, Саратовській та Рязанській областях.
Одна маленька деталь – на всіх задіяних у навчаннях літаках на хвостовому кілі знак цивільної авіації – російський триколор, а не емблема військової авіації. Отже, ще одна грань російської допомоги італійцям виглядає або як репетиція вторгнення, або як його початок.
