Одним із напрямів його діяльності є забезпечення харчування для військовослужбовців. Також у сфері його відповідальності — речове забезпечення в нашій армії. Що вже зроблено за цей період…
Попри безпрецедентні карантинні заходи, яких вживає все цивілізоване людство, борючись зі страшною пандемією СОVID-19, Росія тричі на тиждень під Москвою зосереджує в одному місці водночас на дуже обмеженій площі до 15 тисяч людей. Крім того, ще в багатьох російських гарнізонах триває підготовка парадних розрахунків до проходження урочистим маршем у «день 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9-го травня».
У підмосковному Алабіно з 25-го березня тренуються парадні розрахунки, які проходитимуть Красною площею. Того, що медики закликають тримати дистанцію між людьми не менш ніж 2,5 метра, аби зменшити ймовірність розповсюдження коронавірусу, в армійському строю ніхто звісно не дотримується. Й інтервал і дистанція між військовиками набагато менші. За Стройовим статутом (у нас і в Росії вони багато в чому подібні) відстань у шерезі має бути не більша ніж розкрита долоня, щоб відчувати лікоть товариша, а в парадному проходженні шеренга змикається ще тісніше.
Тричі на тиждень на плацу Таманської дивізії по 4 години парадні батальйони карбують крок лікоть до ліктя…
Звичайно, що всіх учасників майбутнього параду не змогли розквартирувати на фондах «Таманки» й більшість з них мешкають в інших військових містечках і частинах Москви й Підмосков’я, а на тренування прибувають спеціальними автобусами та вантажівками, але для всіх учасників обід організований в одній їдальні. Можна лише уявити, які там збираються черги, щоб отримати страви…
Хоча російське Міноборони повідомляє, що ретельно контролює стан кожного військового, залученого до участі й організації тренувань, щоранку навіть вимірює їм температуру, але всі чудово розуміють: це робиться «для галочки». Командування навіть скасувало всі звільнення та екскурсії в столиці, під забороною будь-які контакти з родичами – всі перебувають цілодобово за парканом і під «невсипущим командирським оком». Але ці заходи – лише для самозаспокоєння вищого керівництва й казенна «відмазка» для ЗМІ.
