ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Як військові епідеміологи з вірусами борються

3 Березня 2020
Як військові епідеміологи з вірусами борються

З року в рік Homo sapiens постає перед серйозною та досі мало вивченою загрозою: незрозуміло звідки та за яких причин раптово виникають усе нові й нові, невідомі раніше види вірусів. Із собою вони несуть загрози епідемій та характеризуються значною кількість померлих. У 2015-му в Північній Кореї розгулявся близькосхідний респіраторний синдром (коронавірус MERS, уперше діагностований в Саудівській Аравії 2012-го). За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) смертність від цього вірусу — 35 відсотків від загальної кількості тих, хто захворів.

Наприкінці минулого та впродовж перших місяців цього року людство постало перед новим викликом — COVID-19 — потенційно важкою гострою респіраторною інфекцією, спричиненою вірусом SARS-CoV-2, що вже набирає сили в Європі (загальні дані й кількісні показники, що оновлюються у реальному часі за посиланням: Coronavirus COVID-19 Global Cases by Johns Hopkins CSSE).

Про те, чи готові військові протистояти новій недузі, а також про особливості служби військових епідеміологів поговоримо з начальником регіонального санітарно-епідеміологічного управління полковником медичної служби Олесем Чайкою.

У разі потреби — спроможні

— Пане полковнику, про вас і колег не так часто згадують у ЗМІ, тож нагадайте читачам про вашу установу?

— Регіональне санітарно-епідеміологічне управління є структурним підрозділом одного з управлінь новоствореного Командування Медичних сил ЗСУ. Наша діяльність розповсюджується на сім західних областей — Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку, Львівську, Волинську, Рівненську. Маємо у визначеній зоні відповідальності здійснювати санітарно-епідеміологічний нагляд і протиепідемічне забезпечення для запобігання, виявлення, зменшення чи усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я військових ЗС України.

Маємо відповідну матеріально-технічну базу і кваліфікованих фахівців. Зокрема функціонують епідеміологічний, санітарно-гігієнічний відділи, а також лабораторний (кілька спецлабораторій: бактеріологічну, санітарно-гігієнічну, особливо небезпечних інфекцій тощо). Якщо стисло, ми ведемо комплексний моніторинг і у разі потреби спроможні виконати ефективні санітарні, протиепідемічні заходи й забезпечити їхній всебічний лабораторний контроль. Основне ж завдання — профілактика інфекційних хвороб, професійних захворювань, отруєнь, радіаційних уражень.

— Останніми роками у медицині відбулася низка «оптимізацій». На вашу думку, чи всі вони корисні й на часі?

— За всі реформи не скажу, не в моїй компетенції. Але була одна, що призвела до негативних наслідків для держави. У 2016-му розформовано Державну санітарно-епідеміологічну службу України. Її функції поділили між Держпродспоживслужбою, Центром громадського здоров’я МОЗ і Державною службою з питань праці. У результаті — розвал системи державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

У силових структурах ретельніше поставилися до боротьби зі смертельними загрозами, й ніхто не чіпав санітарно-епідеміологічні заклади ні у ДСНС, ні в ДПС, ні в НГУ, тим паче — у Збройних Силах. Кістяк лишився в межах Служб превентивної медицини силових структур.

Наприклад, у нас залишилися працювати унікальні спеціалісти, які брали безпосередню участь у ліквідації спалаху холери у далеких 70-х роках минулого століття. Їхній досвід — неоціненний.

— Якщо конкретизувати завдання, то сфера вашого впливу це…

— Це планові заходи: аналіз захворюваності, контроль умов розміщення військових, стану території, якість харчування, водопостачання, лазне-прального забезпечення, військової праці. Позапланові — протиепідемічні заходи у вогнищах різних інфекційних хвороб. Так, для створення безпечних умов праці проводимо дослідження під час атестації робочих місць. Аби все зробити правильно, командир військової частини чи роботодавець має звернутися до відповідної організації і її фахівці проведуть необхідні дослідження.

— Ви можете зробити такі дослідження?

— Так, звісно, адже маємо ліцензію на виконання таких робіт. До речі, зараз склалася непроста ситуація з проведенням акредитації лабораторій подібних державних установ, бо ця процедура доволі вартісна і, що для нас неприйнятно, оплата здійснюється наперед і поетапно. На відміну від приватних фірм, які мають обігові кошти, державні установи залежать від щорічних субвенцій з бюджету. Це проблема, що потребує негайного врегулювання. Вважаю, що у сфері забезпечення обороноздатності нашої держави доцільно залучення виключно профільних підрозділів Збройних Сил України, а не цивільних установ і на це є чимало причин як об’єктивних, так і суб’єктивних, особливо у контексті того, що Україна вже шостий рік протистоїть відкритій російській агресії.

Епідеміологи й інфекціоністи першими зустрічають наших миротворців

— Уже не перший рік Львівщина приймає військових-миротворців. Ви теж залучені до цього процесу?

— Так, і скажу більше — саме спеціалісти лікар-епідеміолог та лікар-інфекціоніст першими підіймаються на борт літака й зустрічають наших військових із ротації. Без їхнього вердикту жодна зі служб не розпочне роботу. Відповідальність колосальна. Є процедура, що чітко регламентує обстеження особового складу, який повертається із неблагополучних регіонів (на холеру, малярію, вірусні гепатити, СНІД). Так запобігаємо проникненню небезпечних хвороб на територію країни.

Окрім того, контролюємо вакцинацію військовослужбовців, які відправляються до далеких країн для виконання завдань у складі миротворчих підрозділів ООН.

— Наскільки ви інтегровані у всесвітню систему охорони здоров’я?

— Скажімо так, не інтегровані, а поінформовані про сучасні тенденції, що панують у всесвітній системі охорони здоров’я. Наших фахівців постійно залучають до різноманітних фахових тренінгів і навчань. Я днями брав участь у міжнародному семінарі з питань управління біоризиками за сприяння Агентства зменшення загроз. Спілкування було цікавим і дало поштовх до формування шляхів розвитку в контексті приведення нашої діяльності у відповідність до міжнародних стандартів.

— Бойові дії росіян проти України спричинили кілька хвиль мобілізацій до війська — це велика кількість людей. Чи виникали надзвичайні ситуації за вашим профілем?

— Надзвичайних не було. Однак обсяг «рутинної» роботи значно зріс. Наприклад, у перші роки війни рівень захворюваності на туберкульоз органів дихання зріс у рази. І завдяки кропіткій роботі у вогнищах, направленій на їхню локалізацію й ліквідацію, із залученням усіх ланок військової медицини, захворюваність локалізували до поодиноких випадків.

Примітно, що інфекційні захворювання, з якими стикаємося у повсякденні, здебільшого спричинені «керованими» інфекціями. Тобто тими, яких можна запобігти шляхом специфічної профілактики — щепленнями. З тих, що отримали резонанс у суспільстві, прикладом є спалах захворюваності на кір у 2017-2018 роках. Це наслідки провалу загальнонаціональної вакцинальної кампанії, інформаційно-роз’яснювальної роботи. Проте серед особового складу регіону відповідальності проведено масштабну імунізацію за епідемічними показами за сприяння обласних департаментів охорони здоров’я МОЗ. Так, випадки захворювання реєстрували, але не в таких кількостях, щоб вплинути на боєздатність підрозділів. Нині епідеміологічна ситуація з кору є благополучною.

Проблема загальнодержавного рівня: у вишах не готують санітарних лікарів

— Ми вже говорили про те, що після реформування ваша служба ледь животіла. Як вдалося мобілізуватися на початку бойових дій?

— Як тільки перші військові частини поїхали на Схід, разом із ними у складі мобільних госпіталів вирушили і наші пересувні санітарно-епідеміологічні групи. Епідемічна ситуація і санітарний стан районів розташування військ та виконання завдань були складними. На початку 2014-го перед кардинально скороченою службою поставили основне завдання — досягти санітарно-епідемічного благополуччя у військах. А для цього слід було знайти або підготувати спеціалістів, бракувало військових лікарів-бактеріологів, налагодити облік і звітність про епідемічну ситуацію, вести аналіз ризиків, авральними темпами наростити матеріально-технічну базу, змінити підходи й рішення в питаннях санітарного нагляду та епідемічних розслідувань, налагодити співпрацю з цивільними закладами. І все це — зробити швидко та якісно.

Скажу так, усі працювали на результат — у районі проведення Антитерористичної операції, а потім операції Об’єднаних сил вдалося налагодити якісну систему санітарно-епідеміологічного нагляду, спроможну протидіяти сучасним викликам. Це — вкрай важка робота у непростих умовах.

— Чи можна порівняти стан матеріально-технічної бази тоді й нині?

— Те, на чому і з чим починали, було непоганою базою. Однак, застарілою. З роками оснащення покращилося завдяки державній підтримці й допомозі міжнародних партнерів. З’явилися нові пересувні лабораторії, прилади. Зміни є і вони суттєві.

Актуальним нині є питання кадрів, адже за рік-два у нас не буде кому працювати на тих новітніх апаратах. Підготовку санітарних лікарів у медичних вишах не проводять. Оце — проблема загальнодержавного рівня.

— В одному з нещодавніх сюжетів журналісти намагалися зрозуміти, які ж організації виявляться готовими до боротьби з COVID-19. На їхній подив відповіді вони отримали лише з уст представників ДПСУ. У нашому відомстві готові до зустрічі з вірусом?

— Якщо скажу, що повністю готові, виглядатиму надто оптимістичним. Військові медичні спеціалісти на всіх рівнях відстежують ситуацію, вже проведено низку підготовчих заходів і навчань задля запобігання занесення та відпрацювання дій при виявленні хворого на гостру респіраторну вірусну хворобу, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Із фахівцями, які планують залучити в команди (бригади) для надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, проводять спеціальні заняття з доведенням оновленої інформації щодо стандартів надання допомоги при коронавірусній хворобі. Готуємося до різних ситуацій.

Коронавірус має симптоми, подібні до інших гострих вірусних захворювань. Його ідентифікацію можна провести лише з використанням спеціальних тестів. Найпоширенішими симптомами є лихоманка, кашель та утруднене дихання. Може викликати ускладнення — важку форму пневмонії.

Передається повітряно-краплинним, повітряно-пиловим і контактним шляхами. Специфічне лікування та профілактика наразі відсутні. Загальними рекомендаціями щодо профілактики можливого зараження є використання основних принципів зниження загального ризику захворювання гострими респіраторними вірусними інфекціями (уникати тісного контакту з людьми, які мають ознаки гострих респіраторних інфекцій, часте миття рук або обробка спиртовмісними антисептиками тощо). Докладніше читайте за посиланням: https://armyinform.com.ua/2020/03/yak-unyknuty-zarazhennya-koronavirusom/

5
1

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Актуально, Новини, Публікації