Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Доктор медичних наук Алла Мироненко завідує відділом респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України. 30 років свого життя вона присвятила вивченню масових інфекційних захворювань. Вірусолог в інтерв’ю журналу «НВ» розповіла про те, що чекає Україну в майбутньому.
«Наше завдання — максимально розтягнути процес зараження в часі, щоб кваліфіковано і якісно надати медичну допомогу тим, хто тяжко захворіє»
— Є кілька моделей регуляції поширення COVID-19. Україна обрала модель жорсткого карантину. Наскільки, на вашу думку, вона оптимальна для ситуації з поширенням коронавірусу в нашій країні?
— Треба розуміти, що ми все одно не можемо обмежити і зупинити життя в країні назавжди. Всі ці зовнішні обмежувальні заходи не приводять до того, що населення стає стійкішим до нового вірусу. Завдання — максимально розтягнути процес зараження в часі, щоб кваліфіковано і якісно надати медичну допомогу тим, хто тяжко захворіє. Адже буде багато таких, які захворіють, але не тяжко. Тобто в цьому випадку це, звісно, правильна тактика. Питання в тому, наскільки нас вистачить, наскільки вистачить населення, адже такі заходи дезорганізували країну. Крім того, нам важливо в цій ситуації подумати про засоби захисту для медперсоналу, бо лікарі теж можуть закінчитися: як і інші люди, вони можуть захворіти і вже далі нікому буде надавати медичну допомогу.
«Карантин не дає імунітету. Можна перехворіти й одужати або отримати вакцину»
— Що сьогодні відомо про вірус? Чи може він мати сезонний характер?
— Сьогодні усталених знань, звісно, ніхто ще не має, а в нас у країні поки немає і практичного досвіду роботи з ним. Але всі інфекції, якими можна заразитися природним шляхом, тобто або через повітря, або через з’їдені продукти, або через комах, — всі вони мають сезонність. Виняток становлять тільки інфекції крові, які передаються через переливання крові, ін’єкції або іншим способом. Там немає сезонності. У нашій країні влітку превалюють кишкові інфекції, а в холодну пору року — респіраторні. Є велика надія на те, що влітку буде перепочинок, оскільки COVID-19 — це респіраторна інфекція. Влітку будуть випадки, яких, звісно, не виключити, бо вірус новий, але масовості не буде. Важливо пам’ятати, що карантин не дає імунітету. Імунітет можна отримати двома шляхами — перехворіти й одужати або отримати вакцину. Але вакцинацію робити поки нічим.
США і Гонконг вже почали клінічні випробування розроблених вакцин. Ми ще не знаємо, чим вони закінчаться. І навіть якщо вони й закінчаться успішно, то ми повинні розуміти, що населення Сполучених Штатів — 325 млн осіб і певна їх частина — літні люди. А отже, насамперед держава захистить своїх літніх людей. А продавати вакцини будуть у тому разі, коли вже їх достатньо вироблять. Також і інші країни, які цими вакцинами займаються, рятуватимуть своїх.
Україна виробництвом вакцин не займається. Колись було виробництво за старими технологіями, але за новими технологіями ніхто не наважився вкладати в це гроші. Для бізнесу це невигідна історія. Ти вклав гроші, але або не повернеш їх ніколи, або повернеш їх частково за десять років, якщо все складеться вдало. Тобто тут потрібні якісь інвестиції або вкладення самої держави. У нас поки такої політичної волі не було за жодної влади.
Діти і молоді люди — 80% населення — виходять з інфікування без ускладнень. Тобто їм не потрібна госпіталізація. Якщо 80% будуть імунними, то решта 20% можуть на їхньому тлі почуватися досить упевнено, оскільки передача збудника буде обмежена.
Тому головне завдання України — знизити кількість тяжкохворих, максимально захищаючи літніх людей. Діти і молоді люди — 80% населення — виходять з інфікування без ускладнень. Тобто їм не потрібна госпіталізація. Якщо 80% будуть імунними, то решта 20% можуть на їхньому тлі почуватися досить упевнено, оскільки передача збудника буде обмежена. А ті випадки, які лікуватимуться, вони не будуть масовими. Тобто, нині завдання – просто виграти час.
«Ми перебуваємо на самому початку підйому захворюваності і до спаду нам ще далеко»
— Наразі багато інформації про те, що коронавірус істотно і швидко мутує. Чи передбачає мутація, що форми перебігу хвороби стають легшими?
— Це біологічний закон. Збудник — вірусний він чи не вірусний, якщо він новий, завжди викликає гострий перебіг хвороби. Далі є два виходи. Або він, заразивши велику кількість людей, стає адаптованішим до організму і не викликає значної кількості важких форм, або зникає, оскільки його жертви через гострий перебіг хвороби не встигають поширювати вірус у популяції. Найімовірніше, коронавірус йде першим шляхом. А якщо так, то, мутувавши в легкі форми, він закріпиться в популяції і набуде, наприклад, сезонного характеру.
Коли у 2002—2003 роках ми стикалися з SARS, то хворих було 8 тис. осіб, а померло трохи менше тисячі. Але оскільки перебіг хвороби, викликаної цим вірусом, був важким, а смертність високою, він просто зник. Були завезення в інші країни, але це були поодинокі випадки. Ось так от, як нині, — те, що ми маємо в Європі, зокрема в Італії, в Іспанії, — такого тоді, на щастя, не було. Найімовірніше, коронавірус доповнить ті 200 відомих нам, які викликають респіраторну патологію.
— Ми бачимо абсолютно різні цифри смертності від COVID-19 у Китаї, Італії й Іспанії. Дві останні країни — це країни зі спекотним кліматом, великою кількістю сонячних днів, хорошими умовами життя. Чим зумовлена така різниця в кількості смертей? Навряд чи тільки зрілим віком італійців та іспанців?
— Кількість людей літнього віку — дійсно важливий чинник. Крім того, стереотипи поведінки італійців і китайців дуже відрізняються. Китайці не кидаються обіймати один одного, коли зустрічаються. А японці взагалі кланяються в пояс, тримають дистанцію і не люблять дотиків.
Італійці, навпаки, дуже велелюбні, контактні. Врахуйте, що в Італії понад 60 млн людей живуть на невеликій території, у тій же агломерації Мілана. Там завелика щільність населення. Навіть якщо порівнювати з Україною. І спосіб життя — літні люди соціально активні, вони ходять у кафе, там спілкуються, тобто у них свій звичний спосіб життя, що відрізняється від, скажімо, укладу життя наших людей поважного віку. Але є і спільні риси: і в Італії, і у нас молоді люди часто ділять житло зі своїми зрілими батьками, і це теж чинник ризику.
— А якщо говорити про ситуацію в Україні, на якій стадії епідемії, якщо можна так казати, ми нині перебуваємо, на вашу думку, і якої кількості хворих нам чекати?
— Поки що у нас все досить спокійно. Ну, коли стали повертатися наші гастарбайтери, занесення в країну однаково пішло. Але люди так чи інакше їздять, спілкуються. Наразі це припинено за максимумом, але це ж ненормальний життєвий процес. Тому питання часу, коли і як розвиватиметься епідемія. Нині я б сказала: ми перебуваємо на самому початку підйому захворюваності. А будь-яка епідемія має закономірність. Є початок, є підйом, потім пік, а потім спад. Тобто, ось до спаду нам ще далеко. Говорити про те, скільки людей перехворіє, я, чесно кажучи, не беруся.
Влітку буде перепочинок, а до осені ми маємо бути готові до того, що у нас ситуація може знову загостритися.
Можу припустити тільки, що все-таки сезонність захворювання буде наявною. До теплої пори якось ми карантином дотягнемо. Влітку буде перепочинок, а до осені ми маємо бути готові до того, що в нас ситуація може знову загостритися. Адже те, що ми сховалися, нас не врятує. У середньому епідемії розвиваються за таким сценарієм, що їм потрібно приблизно два роки, щоб пройти світ, до того ж, залежно від сезонності, хвилі захворювання в різних півкулях можуть чергуватися. Але нам однаково доведеться отримати імунітет. Поки що, за відсутності вакцини в країні, я бачу тільки один шлях — перехворіти. Інша річ, що захистити потрібно стареньких. Тому, якщо нам вдасться згладити криву захворюваності на осінь, дати можливість літнім людям хворіти під якісним медичним наглядом і не повально — це буде хорошим результатом.
— Сьогодні багато хто оперує поняттям «вірусне навантаження» — мовляв, якщо на тебе чхнула хвора людина і ти отримав більшу кількість вірусу, ти перехворієш важче. Якщо ж вірус потрапив опосередковано і в малих кількостях, то перебіг хвороби буде легким. Чи так це?
— Термін «вірусне навантаження» застосовують переважно до інфекцій крові, таких як ВІЛ або гепатит, де її можна порахувати. Навряд чи коректно оперувати ним щодо повітряно-крапельних інфекцій, адже змиви бронхів або мазки з носоглотки нестабільні.
І припущення, що якщо менше вірусу отримав — хворієш легше, не завжди виправдане. Так, доза збудника може обумовлювати тяжкість перебігу хвороби. Але не в усіх. Найчастіше тяжкість перебігу хвороби обумовлена реакцією імунної системи людини. Це індивідуальний процес.
«Суперносіями вірусу є діти»
— Розкажіть про так званих суперносіїв — людей, які інфіковані, але не мають ознак захворювання, і здатні заразити багатьох. Наскільки це дійсно можливо?
— Для цього вірусу, за даними китайських колег, такими суперносіями є діти. Вони можуть бути інфіковані, але не мати клінічних проявів хвороби. Саме тому так важливо сьогодні критично обмежити спілкування дітей із дідусями і бабусями. Що ж до дорослих людей, то, як правило, у них інфекція майже завжди проявлена тими чи іншими симптомами.
— А наскільки правильну модель Україна обирає для того, щоб тестувати своїх громадян на наявність COVID-19? Днями вантажний борт привіз в Україну з Китаю системи тестування і з’явилося дуже багато домислів, що не ті тести нам купили. Нам ті тести купили?
— Ну, треба розуміти, що за тести привезли, і я не знаю, що саме нам привезли. Бо якщо це тести на наявність антитіл, то вони починають працювати з десятого дня хвороби. Їхню актуальну цінність я не дуже розумію, і вона сумнівна. Для конкретного хворого користі від неї мало, його треба лікувати вже зараз, а не чекати десять днів, поки його організм виробить антитіла до вірусу. Якщо йдеться про визначення антигену, можливо, і такі швидкі тести є, то, звісно, це добре. Ось такі тести нам потрібні. Тоді ми зможемо тестувати людей на ранніх стадіях захворювання, надавати їм допомогу, ізолювати. Тестувати всіх громадян країни наразі завдання не стоїть, але важливо ізолювати тих, хто дійсно має ознаки захворювання і ризик швидко поширювати його, відвідуючи місця скупчення людей.
— Як ви оцінюєте готовність України до епідемії?
— Насправді у нас так довго це все намагалися угробити, що готовність не дуже хороша. Відновити все за два місяці навряд чи вдасться. Це ж не тільки обладнання купити. До нього потрібно бригаду. Наприклад, провести інтубацію не кожен лікар може, це вузькоспеціалізована допомога. Її повинен проводити анестезіолог. Апарат ШВЛ купити не така проблема, як навчити бригаду злагодженій роботі, ось на це потрібен час. У нас вкрай мало фахівців. Тому уряд вживає ось цих екстрених заходів, щоб якомога менше хворих одразу потрапляли на ліжка інтенсивної терапії.
«Хворі на коронавірус COVID-19 частіше хворітимуть не ринітом або синуситом, а все-таки пневмоніями»
— Поговорімо про групи ризику й особливості перебігу хвороби. У країнах Європи в палатах інтенсивної терапії та реанімаціях лежать не тільки люди літнього віку, а й молоді. В Україні більшість виявлених хворих уже мають пневмонію. Чи це легкий перебіг?
— Люди поважного віку і люди з хронічними захворюваннями дійсно в групі ризику. Але ви повинні розуміти і специфіку вірусу. Кожен із наявних вірусів має схильність (тропність) до певного відділу дихальної системи. На жаль, для нас, чутливими до вірусу COVID-19 опинилися нижні відділи дихальної системи людини, тобто легені, а не, наприклад, слизова носа. Тому хворі на коронавірус COVID-19 частіше хворітимуть не ринітом або синуситом, а все-таки пневмоніями, особливо літні люди. Коли ми говоримо, що більшість перехворіє легко або в середній тяжкості, ми говоримо зокрема про пневмонії, які не потребують лікування в інтенсивній терапії, реанімації та чий перебіг не залишить помітних наслідків для організму.
— Чи потрібні запобіжні заходи, які сьогодні практикують українці: мити руки з милом, носити маски, мити всі принесені із супермаркету продукти з милом і ретельно термічно обробляти сире м’ясо?
— Мити руки з милом і обробляти їх антисептиком після контакту з потенційно зараженими поверхнями — це правильно. Носити маски також правильно, якщо ви відвідуєте людні місця або користуєтеся ліфтом, надівайте і маску, і рукавички, які після використання можна, наприклад, викинути, а руки продезінфікувати.
Мити всі принесені продукти і упаковки з милом — це панічне. Мийте перед їдою продукти у звичайному порядку, мийте руки перед їдою. Навряд чи ви заразитеся коронавірусом від пачки яєць із супермаркету.
Мити всі принесені продукти і упаковки з милом — це панічне. Мийте перед їдою продукти у звичайному порядку, мийте руки перед їдою. Навряд чи ви заразитеся коронавірусом від пачки яєць із супермаркету. Що ж до м’яса, ви точно не заразитеся, якщо купите куряче філе в магазині. Рекомендації щодо м’яса — це частина рекомендацій для Китаю, де як соус звично вживають свіжу кров. Ви навряд чи її вживаєте.
— У низці країн карантин уже набув суворих форм, коли вихід людей на вулиці також обмежений. Прогулянка на відкритому повітрі несе які-небудь ризики?
— Ці заходи — вже продукт страху, напевно. На вулиці ви не можете заразитися. Там вітер і сонце будуть згубно діяти на вірус. Головне — із хворими надворі не цілуйтеся. А гуляти в парку не тільки корисно, а й потрібно, це заспокоює нервову систему, розхитану карантином.
Розмову вела Ольга Духнич, журнал «НВ»
