ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Барбора Маронкова: «Пріоритетом для України має бути фокус на внутрішніх реформах»

12 Березня 2020
Барбора Маронкова: «Пріоритетом для України має бути фокус на внутрішніх реформах»

Директор Центру інформації та документації НАТО Барбора Маронкова ексклюзивно для АрміяInform розповіла наскільки змінилися ЗСУ за роки війни, які наразі мають бути пріоритети в Україні та як Альянс допомагає Україні в боротьбі з російською пропагандою.

40 років НАТО успішно стримувало Радянський Союз від агресії проти Західної Європи

— Пані Барборо, завдяки чому НАТО є найуспішнішим альянсом?

— Організацію засновано з чіткою метою: зберегти мир і захистити свободу євроатлантичного простору. В основі Альянсу — залізне зобов’язання всіх членів захищати один одного. Один за всіх і всі за одного. Це зобов’язання служить нам добре. Понад 70 років НАТО захищає країни та людей, постійно адаптуючись до нових безпекових викликів. Завдяки цьому він є не тільки найтривалішим, а й найуспішнішим альянсом в історії.

НАТО — це гарант безпеки нашої території та мільярда наших громадян, нашої свободи та спільних цінностей: демократії, свободи особистості, прав людини та правовладдя. Основа Альянсу — солідарність, єдність та згуртованість. Оскільки ми разом працюємо над запобіганням конфліктам і збереженням миру, НАТО залишається фундаментом колективної оборони та важливим майданчиком для консультацій з питань безпеки та пошуку рішень для союзників.

Саме здатність адаптуватися є запорукою успіху НАТО.

Протягом 40 років НАТО успішно стримувало Радянський Союз від агресії проти Західної Європи. У 1990-х ми налагодили взаємодію з колишніми противниками завдяки нашій політиці партнерства. Зіткнувшись з новими безпековими викликами в Європі, допомогли подолати конфлікти на Західних Балканах. Також узяли на себе головну роль у міжнародному реагуванні на події в Афганістані, де ми продовжуємо навчати місцеві сили, щоб вони не дозволили країні стати безпечним укриттям для міжнародного тероризму й допомогли створити умови для миру.

Уперше за багато років ми стикаємося з найнепередбачуванішою безпековою ситуацією, включаючи дедалі зухвалішу Росію, кібер- і гібридні загрози, нестабільність на Близькому Сході та Північній Африці, продовження терористичної загрози. У відповідь НАТО знову активізувалося, реагуючи одночасно на багато викликів.

Ми адаптуємо військові спроможності, стратегію та плани Альянсу до кругового підходу до безпеки. Й вирішили поліпшити готовність наших сил реагувати на будь-яку загрозу в будь-який час з будь-якого напрямку. Бо твердо прагнемо боротися з тероризмом і разом посилюємо дії для перемоги над ним.

І працюємо над підвищенням безпеки для всіх. Ми зміцнили партнерські стосунки з сусідами та поза ними через поглиблення політичного діалогу, підтримку й взаємодію з країнами-партнерами та міжнародними організаціями. Безпека потребує спільного погляду в майбутнє. Тому й аналізуємо масштаби новітніх технологій для збереження нашої технологічної переваги, зберігаючи при цьому цінності та норми.

Про інструменти підтримки

— Що заважає НАТО надати зараз ПДЧ для України?

— НАТО дотримується рішення, ухваленого на Бухарестському саміті у 2008-му про те, що Україна та Грузія стануть членами Альянсу. Союзники взяли до уваги бажання України продовжувати євроатлантичну інтеграцію та готові надати їй політичну та практичну підтримку.

Пріоритетом для України має бути фокус на внутрішніх реформах з метою консолідації демократичних інститутів, зміцнення правовладдя та розвитку оборонних спроможностей відповідно до стандартів та принципів НАТО. Альянс прагне підтримати ці зусилля з допомогою кількох наявних інструментів: Комісія НАТО – Україна, Річна національна програма та Комплексний пакет допомоги.

31 жовтня 2019 року Комісія НАТО – Україна (КНУ) провела засідання в Києві у присутності Президента Володимира Зеленського та членів Кабміну для обговорення безпекової ситуації в Україні та навколо неї, процесу реформ у країні, та прогресу в партнерстві між Україною й НАТО. Зустріч відбулася в межах візиту Північноатлантичної ради до України.

Союзники високо оцінили досягнення та сподіваються на подальший прогрес у реформі сектору безпеки та оборони України. Й готові підтримувати програму відповідних реформ, зокрема через надання Комплексного пакета допомоги (КПД), щоб Україна могла краще убезпечитися. Вони схвалили третій Огляд КПД, надалі погодивши його з цілями реформ, спрямованими на впровадження євроатлантичних принципів, найкращих практик та стандартів і посилення оперативної взаємосумісності з НАТО. У цьому сенсі важливу роль відіграють внески союзників у відповідні трастові фонди.

Ми проводимо «Політику відкритих дверей» щодо членства. Союзники невпинно підтримують право України обирати власне майбутнє. Водночас рішення щодо запрошення країни вступити в Альянс ухвалює Північноатлантична рада на основі консенсусу всіх союзників.

— Наскільки змінилися Збройні Сили України за останні кілька років, на ваш погляд?

— Союзники вважають, що з 2014 року Збройні Сили України здолали дуже великий шлях. Їхні техніко-тактичні можливості значно зросли. Триває участь країни у програмах з підготовки й оснащення, які пропонують союзники.

Щоб Україна стала убезпеченішою, слід незмінно зосередитися на структурних, усебічних, інституційних підходах, необхідних для забезпечення стійкої незворотності реформ. Незабаром очікуємо ухвалу нової Стратегії національної безпеки, затим — затвердження нової Стратегії воєнної безпеки та Стратегічного оборонного бюлетеня. Ці документи — стратегічна основа подальших реформ відповідно до стандартів і принципів НАТО. Ми розуміємо, що на шляху від розроблення та планування реформ до їхнього фактичного втілення залишаються значні виклики.

НАТО допомагає Україні модернізувати силові структури, систему командування й управління, реформувати логістику, оборонні спроможності, плани та процеси. Ми також надаємо цільову допомогу для зміцнення державного врядування й боротьби з корупцією.

Сукупне зростання витрат на оборону в Альянсі до кінця 2024-го становитиме 400 мільярдів доларів

— Чи потрібно виносити питання про членство в НАТО на референдум?

— Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка може взяти на себе гарантії та зобов’язання щодо членства та сприяти безпеці на євроатлантичному просторі. З 1949 року НАТО через сім раундів розширення зросло з 12 до 29 країн-членів. На сьогодні три країни-партнери заявили про прагнення до членства в НАТО: Боснія та Герцеговина, Грузія, Україна. Республіка Північна Македонія завершує процес ратифікації, щоб незабаром стати 30-м членом.

«Політика відкритих дверей» НАТО базується на статті 10 засновницького договору. Будь-яке рішення про запрошення країни приєднатися до Альянсу ухвалює Північноатлантична рада на основі консенсусу між союзниками. Жодна третя країна не має права голосу в процесі такого обговорення.

Для вступу в Альянс країна мусить поділяти цінності Північноатлантичного договору й відповідати певним політичним, економічним і військовим критеріям, викладеним у Дослідженні розширення НАТО від 1995 року. Вони включають дійову демократичну політичну систему, що спирається на принципи ринкової економіки; справедливе ставлення до меншин; зобов’язання розв’язувати конфлікти мирним шляхом; здатність і готовність брати участь в операціях НАТО; прагнення до демократичних цивільно-військових відносин та інститутів.

Проведення референдуму — це національне рішення. Але для країн, які прагнуть до членства, важливо будувати та демонструвати громадську підтримку членства. Всі країни різні, мають різне національне законодавство стосовно участі в міжнародних організаціях.

— До 2024 року союзники планують довести витрати на оборону до 2 % від ВВП. Як ці зміни вплинуть на Україну?

— На Уельському саміті у 2014 році всі союзники погодилися припинити скорочення оборонних бюджетів, збільшити видатки на оборону відповідно до зростання ВВП і прагнути впродовж десятиліття досягти витрат на оборону на рівні 2 % від своїх ВВП.

П’ять років поспіль ми бачимо зростання витрат на оборону в європейських країнах і Канаді. Нині союзники додають мільярди до своїх оборонних бюджетів. Реальний приріст на 2019 рік становить 4,6 %. До кінця 2020-го європейські союзники та Канада інвестують приблизно на 130 мільярдів доларів США більше, ніж у 2016-му. Сукупне зростання витрат на оборону до кінця 2024 року становитиме 400 мільярдів доларів США. Це велике досягнення після років занепаду.

Усі країни-члени НАТО збільшують витрати на оборону. Більше союзників дотримуються правила витрачати 2 % ВВП на оборону. У 2019 році дев’ять держав Альянсу виконали керівні принципи, порівнюючи з трьома лише кілька років тому. Більшість цих країн планують досягти 2 % до 2024 року. Союзники також інвестують на мільярди більше в нові спроможності та сприяють розгортанню контингентів НАТО у світі. Тож ми на правильному шляху, але зупинятися не можна. Союзники вкладають більше коштів у сучасні спроможності, нарощують участь сил у спільних місіях та операціях.

Світ стає непередбачуваним, і НАТО потрібно бути напоготові. Зокрема завдяки посиленню власної готовності та зміцненню кооперативної безпеки в сусідніх країнах. Тут Україна відіграє значну роль. Союзники визнають важливі, значні кроки, зроблені для зміцнення ЗСУ. Десятки радників НАТО разом з радниками окремих країн-членів Альянсу надають цінну допомогу щодо реформ. Для посилення української армії союзники, як-от Канада, Велика Британія, США, Литва, Польща, проводять двосторонні навчання.

Уважаємо дезінформацію суттєвою складовою гібридної війни й інструментом підриву наших демократій, цінностей, інститутів

— Як НАТО допомагає Україні в боротьбі з російською пропагандою?

— Об’єктами російської агресивної пропаганди та дезінформації стали як Україна, так і НАТО. Вважаємо дезінформацію суттєвою складовою гібридної війни й інструментом підриву наших демократій, цінностей, інститутів. Тож ми ставимося дуже серйозно до дезінформації.

Альянс посилив систему стратегічних комунікацій, підвищив ситуаційну обізнаність і розуміння інформаційного простору. Це дає змогу відстежувати та протидіяти дезінформації. Ми відповідаємо на пропаганду не пропагандою, а фактичною інформацією. Приміром, для протидії розповсюдженій російській дезінформації створили відповідну вебсторінку — «Зіставлення з реальними фактами» — на сайті НАТО. Вона перекладена кількома мовами й українською теж. Ми тісно співпрацюємо з журналістами, експертами, лідерами громадської думки, щоб поширити наші меседжі й позиції.

НАТО підтримує Україну, допомагаючи у зміцненні спроможностей стратегічних комунікацій. Здебільшого робимо це в межах Дорожньої карти НАТО – Україна зі стратегічних комунікацій. Допомагаємо українським установам сектору оборони та безпеки збудувати ефективну державну систему комунікацій. Надійна проактивна урядова система комунікацій може бути інструментом боротьби з дезінформацією.

На додаток, Альянс та Україна співпрацюють у рамках об’єднаної платформи НАТО – Україна з протидії гібридній війні. Головна мета — обмін набутим досвідом реагування на гібридні загрози та посилення стійкості в суспільствах проти нових складних загроз і викликів. За останні 6 років в Україні з’явився величезний досвід, інформація та практичні дані в цій галузі, і через спільні проєкти ми шукаємо найкращі способи обміну цими знаннями. Один з них спрямований на розширення можливостей для журналістів, щоб краще протистояти дезінформаційним кампаніям.

— Які інформаційні кампанії планує Представництво НАТО в Україні на 2020 рік?

— Центр інформації та документації НАТО відповідає за програму з інформування та громадської дипломатії в Україні. Центр створено в Україні ще в 1997 році й відтоді його мандат не змінився — підвищення обізнаності про Альянс в Україні.

У 2014 році після Революції Гідності перед ЦІДН постали нові завдання: повідомляти широкому загалу про підтримку Альянсом України, допомагати українському урядові в підвищенні спроможностей у стратегічних і кризових комунікаціях, підтримувати українців у боротьбі з дезінформацією та пропагандою через публічну інформацію й заходи, спрямовані на спростування міфів і стереотипів щодо НАТО.

У 2016-му ЦІДН і Офіс зв’язку НАТО об’єдналися у Представництво НАТО в Україні, що ще більше унаочнило присутність Альянсу.

Працюємо з різними партнерами з державного й недержавного секторів, університетами, молодіжними організаціями, а також зі ЗМІ, митцями й активістами. В останні роки в Україні значно зросла громадська підтримка НАТО. Проте інформаційну роботу важливо продовжувати, зокрема у східних та південних регіонах.

Тому ми зосередимося переважно на цих регіонах, де проведемо низку круглих столів і семінарів для регіональних журналістів, представників облдержадміністрацій, місцевих університетів. У 2020 році також продовжимо проєкти з телебаченням і радіо. Приміром, щотижневе телешоу «Фактор безпеки» на 24-му каналі. З 13 березня запускається відома радіовікторина про НАТО на радіо «Перець FM». Є і новий проєкт зі старим партнером — «Країною FM» — який теж розпочнеться у середині березня.

Закликаємо новий Кабмін скористатися вікном можливостей

— В Україні працює багато радників НАТО. Які в них основні завдання?

— Підтримка НАТО України призводить до реальних змін. Вона є конкретною, практичною й дає справжні результати. Рішення посилити дорадчу присутність НАТО в Україні ухвалено на Уельському саміті у вересні 2014 року на тлі агресивних дій РФ проти України та в рамках взаємного наміру поглибити Особливе партнерство між Альянсом і Україною. Оскільки Київ відновив курс на євроатлантичну інтеграцію як зовнішньополітичну мету, радники Альянсу щодня працюють з українськими органами влади й консультують щодо впровадження ключових реформ у секторі оборони та безпеки. Розробка Стратегічного оборонного бюлетеня у 2016-му, Закону про національну безпеку 2018-го та виконання цих документів — найважливіші приклади їхніх невпинних зусиль. Радники працюють і над певними напрямами, часто в контексті роботи відповідних трастових фондів НАТО в Україні.

Наші радники походять з понад десятка країн-членів Альянсу і є експертами в різних галузях: оборонне планування, оборонна освіта, логістика та стандартизація. Пишаємося тим, що у нас є спеціальний радник із впровадження Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека», яку НАТО ухвалила ще у 2000 році. Вони тісно взаємодіють з іншими радниками, які працюють в Україні в рамках двосторонніх угод і представляють наші країни-члени або інші міжнародні організації, як-от Консультативну місію ЄС, для упорядкування й координації міжнародної допомоги сектору оборони та безпеки України.

— Як НАТО оцінює хід та стан упровадження реформ в Україні?

— НАТО має численні інструменти для оцінювання ходу та темпів українських реформ. Перший з них — Річна національна програма (РНП). Це ключовий стратегічний документ України для пришвидшення реалізації євроатлантичних прагнень.

Майбутні члени Альянсу мусять дотримуватися основних цінностей і принципів НАТО, зокрема зміцнення демократії та належного державного врядування через політичні, економічні, судові, виборчі реформи. Від них також очікують упровадження таких принципів у секторі безпеки та оборони та проведення в них реформ, що сприяють цивільному контролю й демократичному нагляду, дозволяючи брати військову участь у колективній обороні та місіях НАТО. Союзники зазначають, що в останні кілька років Україна доклала великих зусиль для ефективного використання РНП. В останній оцінці виконання української РНП Альянс особливо відзначив прагнення Києва до реформ та імплементації євроатлантичних принципів. Наразі є вікно можливостей для великих структурних реформ в Україні. Ми закликаємо новий Кабінет Міністрів Дениса Шмигаля скористатися ним.

Фото: Дмитро Юрченко

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram
Мітки: ,
Інтерв`ю