Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
У Державному оборонному замовленні торік для потреб Збройних Сил України передбачено закупівлю, зокрема і спеціального броньованого автомобіля (СБА) «Козак-2». Його розробило й серійно виготовляє відоме не лише в України, а й за її межами приватне вітчизняне підприємство НВО «Практика». До речі, «Козак-2» пройшов повний цикл державних випробувань і у березні 2017-го прийнятий на озброєння вітчизняного війська.
Екскурс у цінову політику
Відповідно до контракту, укладеного між Міноборони України та НВО «Практика», орієнтовна вартість виготовлення СБА «Козак-2» станом на січень 2019 року становила 8,4 млн грн за одиницю. Натомість у грудні цього ж року укладено ще один контракт на закупівлю у «Практики» пів сотні такого типу бронемашин, але вже за орієнтовною ціною майже 9,3 млн грн за одиницю. В цьому угледів корупційну складову журналіст Сергій Іванов, який у низці публікацій звинуватив компанію і керівництво Міноборони у змові та намаганні нажитися на закупівлі СБА «Козак-2» за штучно завищеною ціною.
За його логікою, оскільки курс долара за рік упав, а «Козак-2» на 80% складається з імпортних комплектуючих, відповідно ці бронемашини мали б подешевшати. Таким чином, на переконання журналіста, державі завдано збитків на суму понад $4 млн.
Інформаційне агентство АрміяInform вирішило розібратися в питанні, як саме відбувалося формування ціни на бронеавтомобіль «Козак-2» у ДОЗ-2019, звернувшись за роз’ясненням до їхнього виробника – ПрАТ «НВО «Практика».
Як нам пояснили профільні фахівці компанії, підприємство справді підписує контракт, де вказується орієнтовна ціна на зразок нової зброї чи техніки, який закуповуватимуть за ДОЗ. Але під час виконання контракту ця ціна може коригуватися. Зростання може бути викликане здорожчанням комплектуючих, підвищенням мінімальної заробітної платні, інфляцією тощо. При цьому коливання фактичних цін фіксує Управління військових представництв, яке затверджує так звані розрахунково-калькуляційні матеріали (РКМ) як невід’ємний елемент виробництва зразка. Тому, ще до підписання контракту з Міноборони, був складений докладний опис і розрахунок – понад сотню аркушів – очікуваних витрат для формування, перевірки й затвердження замовником, знову ж таки – орієнтованої ціни. Підприємство склало РКМ і уклало контракт з орієнтовною ціною у 9,28 млн грн за машину. За фактом виконання контракту при підтвердженні фактичних витрат буде визначено підсумкову договірну ціну.
Тепер для повноти картини зробимо невеличкий екскурс. ПрАТ «НВО «Практика» підписало перший контракт на постачання СБА «Козак-2» до ЗСУ ще 2016-го. І вже тоді у ньому фігурувала ціна 8,41 млн грн за одиницю. Проте у 2018 році Міноборони запропонувало підприємству укласти новий контракт на постачання визначеної там кількості СБА «Козак-2», але за умови збереження договірної ціни від 2016 року і з можливим її переглядом після завершення виконання всього контракту у 2019 році. Таким чином у період з 2016 по 2019 рік бронеавтомобілі «Козак-2» постачають у війська саме за ціною у 8,4 млн грн за одиницю.
На «Практиці» запевнили: зроблять усе, аби виготовити 50 «Козак-2» і вже у жовтні 2020-го передати їх Міноборони
До того ж, відповідно до постанови Уряду від 27 квітня 2011 р. №464 «Питання державного оборонного замовлення» – орієнтовна ціна на продукцію оборонного призначення за державним контрактом, що укладається у 2019 році, може бути визначена на рівні розміру ціни державного контракту на закупівлю аналогічної продукції, укладеному у 2018-му з коригуванням на індекс споживчих цін за розрахунком Державної служби статистики України (у 2018 р. – 9,8%). Тоді орієнтовна ціна становила б понад 9,2 млн грн.
Зростання цін на «Козак-2» у порівнянні з 2016 роком пов’язане як з корегуванням на індекс споживчих цін, так і зі збільшенням мінімальної заробітної плати, а також виробничих витрат за цей час. Щодо імпортних компонентів, то, за твердженням представників компанії-виробника, у вартості «Козака» вони становлять не 80, а 25%.
З 16453 деталей для виробництва «Козака-2», імпортними є близько 400, головні витратні складові – фінська броня і ходова від IVECО. Вони з 2016-го теж зросли у вартості, хоча менше, ніж вітчизняні комплектуючі – їх до «Козака» поставляє десяток українських підприємств. Як приклад – вартість системи постановки димових завад «Туча», яку виготовляє «Арсенал», зросла із 138 до 240 тис. грн. І так майже по кожному постачальнику.
На «Практиці» розраховують, що у підсумку за цим контрактом прибуток компанії становитиме до 8% (1% – від закупівельних комплектуючих та 20% – від сировини і матеріалів). На жаль, така рентабельність встановлена рішенням Міноборони. У попередні роки це навіть не покривало рівень інфляції. Фактично виконання ДОЗ за таких умов не дозволяє підприємствам акумулювати достатні кошти для подальшого розвитку, не стимулює виконавця до зниження трудомісткості робіт, суперечить ринковій економіці і ставить вітчизняного виробника в нерівні умови з іноземними постачальниками.
Для виконання укладеного державного контракту від 13 грудня 2019 року ПрАТ «НВО «Практика» вже отримала передплату в сумі 58% від загального обсягу необхідних коштів. Цього недостатньо, аби замовити всі складові й комплектуючі для виготовлення цих бронемашин. Тому доведеться залучати кредитні гроші. Проте на «Практиці» запевнили, що зроблять все від них залежне, аби вчасно виготовити 50 СБА «Козак-2» і вже у жовтні поточного року передати їх Міністерству оборони України.
