Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Державне підприємство «Спецоборонмаш», що входить до складу ДК «Укроборонпром», створило комплекс активного захисту (КАЗ) «Бастіон» для легкої бронетехніки типу БТР і БМП. Призначений для захисту стаціонарних та рухомих об’єктів від протитанкових унітарних і тандемних кінетичних та кумулятивних засобів ураження. Складається з пульта управління та модулів, у кожному з яких є захисний заряд із уражаючими елементами. У захисному заряді, крім елементів ураження, також розміщено радар виявлення цілі, що працює у міліметровому діапазоні.
Український «Бастіон» автоматично вираховує час підриву захисного заряду
Безпосередньо в самому бронекорпусі модуля, що забезпечує захист блоку комплексу активного захисту від куль стрілецької зброї й осколків, знаходиться висувний пристрій. Його електродвигуни висувають захисний заряд із похідного у бойове положення після приведення системи в робочий режим. Після включення комплексу радар виявлення цілі захисного заряду безперервно випромінює сигнал на дистанцію приблизно 2-2,5 м. Радарний датчик охоплює 150-180 градусів по азимуту та від -6 до +20 градусів за висотою. У разі появи в цій області атакуючого об’єкта, виконується підрив захисного заряду, який створює захисне поле ураження високошвидкісних осколків. Є можливість поєднання КАЗ «Бастіон» із динамічним захистом.
За словами начальника бюро з розробки нових технологій спорядження, виготовлення виробів цього підприємства Івана Ярмошкіна, цей комплекс автоматично вираховує час підриву, і коли уражаючий елемент перебуває в зоні утворення осколків, відбувається детонація висувного модуля, всередині якого є вибухова речовина, а зовні осколкова сорочка. Утворюється хмара з осколків, яка або знищує боєприпас, що підлітає, або відводить його з траєкторії.
КАЗ «Шершень» захищає від кількох протитанкових снарядів, що атакують із різних напрямків
Загалом, якщо говорити про українські КАЗ для легкої бронетехніки, то вони добре завадозахищені, невразливі для засобів радіотехнічної розвідки противника, забезпечують електромагнітну сумісність як з радіоелектронною апаратурою носіїв, так і між носіями в бойовій обстановці, при цьому практично не збільшують габарити носія й непомітні на полі бою.
Одним із таких є КАЗ «Шершень» – комплекс ближнього радіусу дії з захисним зарядом, що не відстрілюється. Його броньовані модулі розташовані по периметру бойової машини для кругового захисту. Також їх можна встановлювати на башту для захисту від протитанкових снарядів, що атакують із верхньої півсфери. Пульт управління, розташований всередині носія, інформує про працездатність основних блоків, готовність комплексу до відбиття атакуючих цілей, управляє всіма модулями в автономному режимі.
КАЗ «Шершень» забезпечує круговий захист броньованого об’єкта з вірогідністю 0,9 від унітарних та тандемних протитанкових гранат; 0,8 – від протитанкових керованих ракет всіх типів; 0,6-0,7 – від бронебійних і кумулятивних снарядів калібру 120-125 мм (на швидкостях до 1200 м/с). Крім того, забезпечує захист від засобів, що атакують з дистанції до 20 м, і від кількох протитанкових снарядів, які уражають з різних напрямків.
САЗ AMAP-ADS захищає лише поверхню бойової машини
Німецька компанія ADS Gesellschaft fur aktive Schutzsysteme розробила систему активного захисту (САЗ) AMAP-ADS, переважно орієнтовану на захист легкоброньованої техніки. Вона складається з набору пасивних датчиків інфрачервоного випромінювання дальнього радіусу дії, лазерних випромінювачів ближнього радіусу дії, захисних боєприпасів у вигляді нерухомих блоків вибухової речовини з металевим облицюванням заданого дроблення, кріплених під нахилом по периметру корпусу бойової машини, і електронної апаратури управління.
Датчики інфрачервоного випромінювання визначають напрям атаки, лазерні випромінювачі – координати й швидкість руху цілі при підльоті до захисного периметра на дистанцію 10 метрів. При перетині зазначеного рубежу ініціюється відповідний захисний боєприпас, який створює завісу з осколків.
Основним недоліком САЗ AMAP-ADS є частковий захист проєкції бойової машини – тільки поверхні, розташованої нижче лінії кріплення блоків вибухової речовини. Крім того, спрацьовування будь-якого блоку повністю знімає захист із площі поверхні, над якою він був закріплений.
САЗ Quick Kill забезпечує всеракурсний захист бронетехніки
Перспективною моделлю активного захисту вважається американська САЗ Quick Kill, розроблена компанією Raytheon в рамках програми створення бронетанкової платформи FCS.
Завдання на її розробку передбачало створення системи активного захисту дальнього рубежу перехоплення (до 150/800 метрів) усіх видів атакуючих боєприпасів – артилерійських снарядів, протитанкових ракет, реактивних гранат і вражаючих елементів із ударними ядрами. Відтак Quick Kill має оригінальну конструкцію, яка складається з 16 вертикальних напрямних, двох типів самонавідних ракет різного радіусу дії, оснащених осколковою боєчастиною ненаправленої дії, маршовим двигуном, імпульсними двигунами корекції траєкторії й інерційною системою наведення, а також радіолокатором і електронним блоком управління вогнем.
Quick Kill забезпечує всеракурсний захист бронетехніки. Час реакції системи становить 0,02 секунди.
