ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Вінниччина – лідер із працевлаштовування учасників бойових дій

16 Січня 2020
Вінниччина – лідер із працевлаштовування учасників бойових дій

Попри те, що Вінниччина – аграрний регіон,  у якому практично немає великих підприємств, уже багато років поспіль область посідає 5 позицію в країні щодо працевлаштування зареєстрованих безробітних. І першу – в працевлаштуванні демобілізованих учасників бойових дій. Про це кореспонденту АрміяInform розповіла директорка Вінницького обласного центру зайнятості Галина Скоковська.

Є можливість отримати нову професію

 

– Галино Петрівно, які шанси влаштуватися на роботу на Вінниччині через центр зайнятості?

– Для тих, хто дійсно хоче знайти роботу, така можливість є. На сьогодні кількість вакансій по області збільшилася на 2%, якщо порівняти з минулим роком, і на 3% зросла кількість роботодавців, від яких ми отримуємо ці вакансії. Якщо говорити мовою цифр, то 2019-го ми працевлаштували 27% від кількості зареєстрованих безробітних учасників АТО/ООС. Найбільші шанси знайти роботу мають люди із професійно-технічною освітою, адже ринок гостро потребує висококваліфікованих робітників. Так, 35% безробітних влаштувалися робітниками з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування і 13% – кваліфікованими робітниками з інструментом. Значно менше пропозицій для  людей із вищою освітою. Тому є випадки, коли люди з вищою технічною освітою перекваліфіковуються на електромонтерів, а будівельники – на плиточників.

 

– Щодо перенавчання. Які Ваші можливості?

– Маємо перелік близько 300 спеціальностей та визначені заклади, на базі яких проводиться професійне перенавчання. Проте із цього року впроваджується новий порядок. Шукач роботи сам обирає навчальний заклад і фах, за яким хоче перенавчатися, а Центр зайнятості перераховуватиме за навчання кошти. До речі, Вінницька область має в Україні 2-й результат за часткою працевлаштованих після закінчення профнавчання ветеранів: із 82 осіб, які торік отримали нову спеціальність, 80 вже працевлаштовані.

 

– Учасників бойових дій роботодавці охоче приймають на роботу чи мають певні сумніви?

Для будь-якого керівника головна вимога до потенційного працівника – відповідність фаху, досвід, відповідальність. Хоча зауважу, що є в нашому регіоні люди з патріотичною позицією, які підставляють плече допомоги тим, хто воював. Так, власник фермерського підприємства Анатолій Дідик насамперед бере на роботу ветеранів. Така підтримка, коли ветерани бачать вдячність громади, є гарною реабілітацією.

 

Власна справа

 

– Чи багато  ветеранів зацікавлені розпочати власну справу? Які для цього створені умови?

– За весь час надання послуг учасникам російсько-української війни із 2015 року одноразову виплату допомоги по безробіттю на відкриття власної справи отримали 207 осіб із 7823 зареєстрованих учасників АТО (ООС).  Можливо, кошти, які виплачуються, не великі, але тут проблема в іншому. Не кожна людина спроможна взяти на себе відповідальність за свій бізнес і за долю найманих працівників.  Ми ж усіляко сприяємо тим, хто виявив бажання започаткувати щось своє. Насамперед навчаємо підприємництва – як вивчати ринок, попит і пропозицію, як створити бізнес-план, як правильно зареєструватися тощо.  Під час навчання людина паралельно отримує допомогу по безробіттю. Потім ветеран має захистити бізнес-план перед спеціальною комісією. І в разі, якщо комісія схвалила цей бізнес-план, ветеран отримує одноразово допомогу по безробіттю за весь рік. Це у середньому виходить приблизно 50 тис. грн.

 

– Чи має Вінниччина приклади започаткування власної справи, які успішно працюють уже не один рік?

– Так, і не один. В одному з районів учасник АТО став фермером: почав розводити велику рогату худобу і продавати молоко. Потім ферма розгорнулася в комплекс, молоко почали переробляти, на підприємстві утворилися нові робочі місця, на які власник запрошує, за можливості, працівників з-поміж ветеранів. Інший атовець розпочав вирощувати фруктові дерева та ягоди, налагодив збут. Господарство розвивається, набирає нових працівників, перевага – ветеранам АТО.

 

Хто такі СПЕЦІАЛІЗОВАНІ КАР’ЄРНІ РАДНИКИ?

 

– Пригадую, як сама стояла на обліку на «біржі праці». Це спокусливе відчуття, що можна нічого не робити і за це ще й сплачують гроші, якось не спонукає до пошуків роботи. Чи спостерігаються подібні настрої серед сьогоднішніх безробітних?

– Так, утриманські настрої є. Ветерани не завжди зацікавлені в працевлаштуванні, адже за чинним законодавством усі безробітні, які брали участь у проведенні АТО/ООС, мають право та отримують допомогу по безробіттю, середній розмір якої становить 5692 грн. У той час зарплатня, яку пропонували минулого року роботодавці, – у середньому приблизно 5800 грн. І це є однією з причин, чому навіть за достатньої кількості вакансій зберігається доволі високий рівень безробіття. Тобто вимоги шукачів роботи до заробітної плати (це в середньому 10 тис. грн) не збігаються з пропозиціями працедавців, тому люди і не поспішають працевлаштуватись.

 

– З утриманськими настроями зрозуміло. Які ще проблеми щодо працевлаштування демобілізованих бійців ви могли б виокремити?

– Звісно, є проблемні моменти, які ускладнюють процес працевлаштування. Так, більшість із тих, хто звернувся до центрів зайнятості, не готові братися до роботи. На це є низка причин. Насамперед – інколи незадовільний стан здоров’я та психологічний стан шукача роботи. Хоча і це індивідуально. Хтось має міцний стрижень усередині, і така людина готова виходити на роботу через 1-3 місяці після повернення з війни. А хтось значно повільніше та болісніше адаптується до мирного життя. Такі хлопці можуть рік перебувати на обліку в службі зайнятості та розповідати, що запропонована робота для них нецікава. Для таких ветеранів потрібен час.

 

– Окрім часу, все-таки, має бути і підтримка психолога. Як у центрах зайнятості з такими фахівцями?

– Ветерани АТО (ООС) – категорія людей, які потребують особливої уваги суспільства. Але не тільки тому, що вони можуть мати деякі проблеми з психологічною і соціальною адаптацією. Насамперед це люди, які, перебуваючи на військовій службі, здобули новий досвід та навички. І завдання психолога, який працює в центрі зайнятості,  – допомогти атовцям виявити та усвідомити їхні сильні сторони й використовувати їх під час пошуку нової роботи. Хочу зазначити, що з 2019 року в нас уведені посади кар’єрних радників для шукачів роботи. Вони надають поради, зокрема і ветеранам,  які  тривалий час не можуть знайти роботу, мають переконання в тому, що їхнє працевлаштування має нести якийсь особливий характер –  ми намагаємось це забезпечити.

 

– А як щодо такої модної наразі тенденції – діджиталізації? Служба зайнятості підтримує цей тренд?

– Аякже, намагаємося йти в ногу з часом і постійно підвищуємо якість надання послуг.  Уже давно маємо сайт, де і шукач роботи, і працедавець може зареєструватися в електронному кабінеті. Для шукачів роботи створено інтерактивну мапу пошуку вакансій через GoogleMaps із зазначенням телефона рекрутера. Цією послугою можуть скористатися і незареєстровані клієнти. Також будь-який шукач роботи може заповнити електронну анкету-резюме, і з ним виходить на контакт наш рекрутер. Можна в онлайн-режимі спілкуватись із роботодавцем щодо вакансії. Працює інтерактивна мапа вакансій для людей з інвалідністю. Кожен охочий може пройти комплексне профорієнтаційне тестування, за результатами якого надаються поради щодо зміни професії. І наголошую на тому, що всі ці послуги Державна служба зайнятості надає безкоштовно.

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram
Інтерв`ю