ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Твій ніж має різати

15 Січня 2020
Твій ніж має різати

Цей матеріал насамперед призначений для пересічного користувача, тож фанатам заточки, майстрам з виготовлення ножів, ножеманам-колекціонерам та іншим любителям різати папір, канат та печінку він буде не дуже цікавий…

Ніж – невід’ємний атрибут пересічного жителя. Незалежно від того, хто він – сучасна домогосподарка, яка має окремі ножі для хліба, сиру і овочів чи «повернутий» на військовій тематиці чоловік, котрий завше має складник у кишені та мультитул у наплічнику. Дорогий чи дешевий, подарований «за копійку» або ж придбаний за декілька гривень на барахолці, кишеньковий, туристичний, мисливський, зроблений на замовлення… – всіх не перелічити.

Ножі оточують нас. І не тільки вдома. Для декого він – незамінний помічник у роботі. І вміння підтримувати ніж гострим настільки ж важливе, як і постійне носіння його з собою, адже тупим клинком багато не попрацюєш. Тож кожен власник має навчитися самостійно підтримувати свого помічника в робочому стані.

Для цього існує сила-силенна професійного обладнання, що дозволяє регулювати правильні кути й ступінь заточки. Але сьогодні згадаємо про прості методи, які допоможуть відновити ріжучі якості леза поза межами дому та професійного устаткування, так би мовити, у польових умовах.

Але спочатку давайте розділимо поняття «заточка» і «правка».

Заточка – це формування ріжучої кромки (РК), а правка потрібна для доведення вже сформованої кромки до робочої кондиції.

За значного збільшення ріжуча кромка заточеного на великому бруску ножа нагадує поїдену ерозією скельну гряду. Виправлення РК на дрібному абразиві дозволяє привести цей жах у пристойний стан – ніж починає не тільки більш-менш різати, а й голити, якщо зробити все правильно. Тож якими недорогими та підручними засобами можна заточити чи хоча б поправити ножа, читайте далі.

Абразивні бруски

Найпоширеніший спосіб зробити ніж гострим – ручна заточка на абразивних брусках. Професійні заточники можуть використовувати до десятка природних каменів різних характеристик, але звичайній людині це ні до чого. Для дому і сім’ї достатньо мати два-три бруски різної зернистості, а також шматок шкіри чи шкіряного ременя, натертої пастою для полірування (наприклад, паста ГОІ) для остаточного доведення леза до кондиції.

Для опанування правильної ручної заточки на початку можна купити недорогий комбінований (двосторонній) камінь. Бруски з алмазним напиленням краще не брати, бо вони надто сильно «з’їдають» лезо.

Наждачний папір

Також ріжучу кромку досить успішно можна сформувати за допомогою шматка наждачного паперу, приклеєного до дощечки. Для постійного використання кожен здатен сам змайструвати подібний пристрій і закупити необхідний наждак, який буває різного ступеня абразивності.

Похідний мусат

Наслідком технічного прогресу стало популярна нині польове точило, в англомовній літературі зване dog bone («собача кісточка»). Воно реально нагадує формою кісточку – це керамічний пруток з двома «бобишками» на кінцях. Такі точила пропонують безліч виробників. Керамічні прутки різних варіантів мають різну форму. Найчастіше вони з круглим, трикутним перетином або трикутні із заокругленими краями.

Недолік «кісточки» – палець часто виявляється на її робочій поверхні в кінці кожного проходу лезом, тож один необережний рух може призвести до кровопролиття.

Шматок паракорду

У польових умовах, за відсутності точила, поправити чи загострити ріжучу кромку похідного ножа можна за допомогою шматка звичайного стандартного паракорду.

Загальний процес досить простий – один кінець паракорду фіксують, наприклад, до дерева, а на другому роблять петлю, за допомогою якої він утримується в натягнутому положенні. Потім на частину паракорду наносять бруд, бажано на основі глини. Він виконуватиме роль абразиву, який і поправить ріжучу кромку ножа. Спочатку правку ріжучої кромки слід проводити по ділянці паракорду з брудом. Потім можна шліфувати її по чистій ділянці.

Тарілка, чашка або скло

Вважається, що поправити так ріжучу кромку  можна, хоч і не завжди. Цей спосіб придумали ще за часів СРСР, а може й раніше. Так можна заточити тільки ножі з м’якої сталі, наприклад, кухонні ножі точать у такий спосіб без проблем.

Беремо звичайну порцелянову чи фаянсову тарілку, підійде й глиняна. Перевертаємо її. Бачите вільний від глазурі гурток, на якому вона стоїть на столі? Ось на ньому і можна правити ножі.

За таким же принципом працює і шматок старої плитки. Ще варіант – вepxній кpaй aвтoмoбільнoгo cклa.

Один ніж об інший

Правити можна як об обух іншого ножа, так і лезом об лезо. Такий спосіб не точить ніж, а править ріжучу кромку, але однозначно ніж різатиме краще після такої процедури. Головне – вміти це робити, інакше можна зробити ще гірше.

Так можна підправити ніж, але до гостроти бритви ви його не заточите.

Цегла й камінь

І зовсім екстрим у «вуличних» умовах, якщо, звичайно, ножа не дуже шкода, допомогти може цегла, камінь із плоским боком або бетонний бордюр, а правити – об шкіряний ремінь на поясі.

Про кути заточки

Всі ці способи дають пристойний результат за одного з головних правил – утримувати ніж слід під потрібним кутом. Це не так просто, як видається на перший погляд. Та і який він має бути, цей кут? Для переважної більшості туристичних і мисливських ножів кут заточки коливається в межах 20-30 градусів. Способів «вирахувати руками» потрібний нахил леза безліч, але найпростіший – скласти аркуш паперу трикутником, один згин – 45 градусів, другий удвічі менше – 22,5.

Такими нехитрими маніпуляціями можна виставити необхідний для вашого ножа кут. А далі ставимо отриману пірамідку на брусок, акуратно притискаємо до неї лезо, запам’ятовуємо нахил, положення рук і вперед – до необхідної вам гостроти.

Корисні поради

Тренуйтесь спершу на недорогих і помірно тупих ножах. Так легше побачити помилки і досягти хорошого результату. А напартачили – так і не шкода.

Наостанок кілька порад для тих, хто жадає зберегти ніж гострим:

  1. Якщо використовуєте природні або штучні камені, ніколи не точіть насухо. Обов’язково змочуйте робочу поверхню. Заточувальні камені бувають водні і масляні, обов’язково використовуйте ці рідини згідно з інструкцією.
  2. Правте лезо ножа після кожного більш-менш серйозного різання. Це, безсумнівно, буде корисним і вдома, і в полі.
  3. Не перенавантажуйте ріжучу кромку леза, інакше кажучи, ніж насамперед служить для різання.
  4. Не ріжте ножем матеріали, для різання яких він не призначений. Наприклад, хвацьке відкривання консервних банок, що досить часто практикують військові та туристи. Для цього є відкривачки для консервів, які коштують набагато менше пристойного ножа.
  5. Намагайтесь не різати матеріали і предмети брудні чи в піску. Обтерти або змити бруд у воді простіше, ніж потім підточувати затуплений ніж.
  6. Не встромляйте без необхідності ніж в землю. Ґрунт містить тверді й абразивні частинки, до того ж, можна попасти в камінь, який не видно на поверхні.
  7. Також не варто без потреби кидати ніж у дерево або інші поверхні. Звісно, за винятком призначених для цього клинків.
  8. І головне: що б ви не робили ножем, робіть це з розумом. Завжди, коли берете його в руки, подумайте, що і як ним робитимете.
23

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram
Мітки:
Лайфхак