Повстанці прагнули військовим шляхом відновити незалежність України, бо чітко усвідомлювали, що лише власна національна держава спроможна оборонити і реалізувати всю…
«А ви впевнені? Думаєте професія військового льотчика – робота для тендітної дівчини?» – скептично запитували Маргариту Погорілу.
«Так! Це для мене», – відповідь дівчини була тверда.
Вона – майбутній військовий льотчик, поки що єдина дівчина в Харківському національному університеті Повітряних Сил, яка навчається за цією спеціальністю.
На факультеті є й кілька дівчат, котрі опановують професію штурманів і техніків, та майбутня льотчиця – єдина.
На початках Маргариті найважче було саме зруйнувати стереотипи. Проте вже після перших самостійних вильотів увесь скепсис зник, та й сама Маргарита остаточно переконалась: з військовою авіацією вона надовго…
— Мій батько – військовий льотчик. Була малою дитиною, але навіть тоді відчувала, як йому важко. Проте тато так захоплено розповідав про службу, неймовірні емоції від пілотування… У нього горіли очі і цей вогник перебрався до мене… Усе моє життя так чи інакше пов’язане з аеродромами, літаками, частими переїздами.
Дівчина вже на третьому курсі льотного факультету. За її плечима не тільки успішно складені іспити, а й десятки самостійних польотів. Каже, це почуття перемоги над собою, природою і фізикою – ні з чим не порівняти.
Якщо доведеться захищати країну – жодних «відмазок» не шукатиму. Зі мною навчається чимало хлопців, батьки яких – бойові льотчики. Ми не з чуток знаємо, що нас чекає попереду. Поки ж інтенсивно вчимось, адже від наших знань і навиків залежатиме життя екіпажу та успіх виконаних завдань.
— Коли йшла до літака перед першим самостійним вильотом, аж коліна тряслись від хвилювання, — пригадує Маргарита. — Та як тільки сіла в кабіну, страх одразу зник. Небо, хмари, земля і розуміння того, що це ти сама, а не хтось інший, керуєш крилатою машиною… На малій висоті бачиш, як люди знімають твій політ. Приємно… Не даремно ж усі льотчики люблять свою роботу! Відразу після польотів телефоную батьку, він хвилюється, розпитує. Пам’ятаю, як перед першим самостійним вильотом тато промовив: «Вилетиш у небо, зрозумієш – твоє чи ні». І я чітко сказала – «моє!»
Коли дівчина вступала до вишу, в країні вже четвертий рік ішла війна. Та відважну Маргариту це зовсім не злякало. Каже, що приносити користь своїй країні – найкраща мотивація.
— Якщо доведеться захищати Україну – жодних «відмазок» не шукатиму. Зі мною навчається чимало хлопців, батьки яких – бойові льотчики. Ми не з чуток знаємо, що нас чекає попереду. Поки ж інтенсивно вчимось, адже від наших знань і навиків залежатиме життя екіпажу та успіх виконаних завдань.
У Маргарити – все попереду. Опанування більш складних типів авіатехніки. Уже на п’ятому курсі пройде практику на бойовому літаку, з яким планує пов’язати службу…
Фото з особистого архіву Маргарити Погорілої
Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський зазначив, що запорука нашої переваги над ворогом — це технології і технологічність. Чільне місце тут займають безпілотні системи.
У селі Львове на Бериславщині загинули троє місцевих жителів, які спробували розібрати FPV-дрон.
Військовослужбовець рф розповідає про постійне пияцтво серед солдатів та жаліється на командування рф.
Генеральний прокурор Андрій Костін заявив, що росіяни здійснили понад 800 кібератак на державні установи та служби України. За його словами, серед їхніх цілей були об'єкти енергетичної інфраструктури та телекомунікаційні системи з метою дестабілізації українського суспільства.
Цього тижня у Люксембурзі відбудеться конференція, присвячена новому етапу партнерства НАТО з Україною. На ній обговорять модернізацію процесів оборонних закупівель.
Прикордонники бригади Гвардії наступу «Сталевий Кордон» розбили бліндаж та спостережний пункт російських окупантів.
Захищаємо світ
Повстанці прагнули військовим шляхом відновити незалежність України, бо чітко усвідомлювали, що лише власна національна держава спроможна оборонити і реалізувати всю…