Повстанці прагнули військовим шляхом відновити незалежність України, бо чітко усвідомлювали, що лише власна національна держава спроможна оборонити і реалізувати всю…
Вінницька волонтерська група «Бойові бджілки» допомагає фронту з першого дня війни. Вони налічують понад пів тисячі волонтерів по всьому світові й надають правову, психологічну та соціальну допомогу учасникам бойових дій з усієї України. За словами Лариси Полулях, яка є однією із координаторів групи, саме такої допомоги наразі потребують вояки.
Зустрітися з Ларисою вдалось у їхньому «вулику». Кожен із волонтерів працював у своєму напрямку: тут і запрошення жінок та матерів бійців на підсумкову зустріч «Жіноче коло», і збір різдвяних подарунків для дітей, і звичне пакування вантажу на фронт. І все це переривається дзвінками бійців–мам–волонтерів–активістів з приводу того чи іншого питання. За секунди розумієш – назва волонтерам пасує 100 %.
– До нас звертаються не тільки ветерани бойових дій, а й діючі військові. У день отримуємо більше 20 дзвінків. Переважно це правове консультування, але в окремих випадках проводимо і юридичний супровід, – говорить Лариса. – Також допомагаємо тим бійцям, які відбувають покарання. Вони теж захищали Україну, але більшість із них не має статусу УБД. Проводимо консультування під час слідства та суду, контактуємо з адвокатами, які ведуть ці справи.
Здебільшого військовослужбовці звертаються з приводу оскарження рішень, рапортів та дострокового переривання контракту. А от ветеранів переважно бентежить доступ до медичної допомоги та оформлення інвалідності.
– Я завжди всім пояснюю, що з державою потрібно комунікувати не усно, а письмово. Подані документи – ваш тил, адже ваші усні звернення не приймуть в суді, – переконана Лариса Полулях. – Держава пообіцяла багато, але по факту ми маємо численну кількість звернень з приводу неотриманих пільг. Адже процедура має бути простою і автоматичною. Наприклад, статус депутата передбачає низку пільг, які він отримує після вступу на посаду. Щойно він з’явився в реєстрі – автоматично отримує пільги, а от атовцю потрібно самому бігати і вибивати свої пільги. Чим статус УБД відрізняється від статусу депутата?
Одна із перепон на шляху до вирішення проблеми є відсутність необхідних документів у бійців.
– Багато довідок з 2014 року просто загубилися. Нині в нас близько 300 сімей на постійному супроводі – правовому, соціальному та психологічному. До прикладу, є сім’я, де чоловік і дружина – у цивільному шлюбі, – продовжує волонтерка, – четверо дітей її, а п’ята дитина, син, – його. Чоловік пішов на війну. Загинув. Але визнали потерпілим тільки його сина, тож і грошову допомогу отримав лише він. А дружині дали тільки якусь копійку на поховання. В особовій справі бійця є інформація, що в них є спільне господарство, вона – його дружина, а вони – його діти. Про це знають всі, але юридично допомогти не можуть. І таких справ – ой як багато.
За психологічною допомогою звертаються якщо не самі бійці, то їхні сім’ї. Одна з причин – у країні немає такого поняття як постійний психологічний супровід під час проходження медичної комісії, оформлення документів, статусу…
– У нас триває травматичний потік, адже війна ще не скінчилась. Людина, яка повернулася з фронту, весь час думає, що не сьогодні-завтра вона знову піде на війну. І добре, якщо родина приймає його стан, – говорить Лариса. – Інколи жінка не розуміє, що таке контузія. Адже руки-ноги в чоловіка цілі, а поведінка – неадекватна. Ми його розуміємо і намагаємося за ним спостерігати, спілкуватися, роз’яснювати йому його ж поведінку.
Багато ветеранів звертаються за допомогою вже запізно, коли добитися правди вже майже немає шансів.
– Після війни ніхто не стає здоровішим. Окрім фізичного поранення, є багато хвороб, які воїни набули на війні «дякуючи» екстриму, поганому харчуванню, стресу, – говорить волонтерка. – І це все проявляється вже в мирному житті. Тож воїн має ходити до сімейного лікаря, як на роботу, адже його самопочуття потрібно фіксувати. Якщо ж боєць з 2015 року не звертався по допомогу, а тут раптом стало погано – пов’язати це з війною дуже важко.
«Бойові бджілки» – партнери загальноукраїнської організації «Юридична сотня». Аби люди знали свої права і поширювали правові знання, волонтери видали посібник на цю тему. Окрім консультування та супроводження, волонтери ведуть і кілька постійних проєктів: курси інструкторів домедичної та правової допомоги, курси з інформаційної безпеки для воїнів. Не залишають осторонь жінок та дітей.
– «Жіноче коло» – група, де збираються дружини та мами вояків. Це не тільки психологічна реабілітація, це і різноманітні активності. Тут же функціонує і «Жіноча школа безпеки», – розповідає Лариса Полулях. – Нам допомагають небайдужі з різних куточків світу. Завдяки їм є змога підтримувати ще й такі акції, як «Різдвяна хвиля», де ми готуємо подарунки для дітей загиблих, важкопоранених і добровольців. Ми поширюємо за кордоном інформацію про цих бійців. Люди бачать дані і надсилають подарунки та листи вже адресно тій сім’ї, якій симпатизують. Відтак ми можемо ощасливити близько 1000 підопічних дітей.
Водночас є й адресна допомога воякам. Це і протезування, і дороговартісне тривале лікування закордоном, і навіть виробництво спецавто «Баггі» для спецпризначенців.
– Наша правозахисна організація існує вже 11 років. З початком подій на Майдані, в Криму та на Сході країни ми по-іншому стали дивитися на свою діяльність та скерували її на допомогу бійцям, – говорить Лариса Полулях. – Увесь цей час у нас із колегами та друзями є традиція. Так звана десятина. Щомісяця ми переказуємо із зарплати на спільний рахунок певну суму. А далі вирішуємо, куди її спрямувати. Ми всі розуміємо, що наша підтримка воїнам потрібна як ніколи. Адже якщо технологічно пістолет виготовляють за 20 хвилин, а літак – місяць, то на підготовку солдата потрібно не менше 18 років. Тож наша мета – допомагати українським захисникам.
У світі впродовж останніх 15 років все більше розкручується маховик нестабільності, триває розхитування глобальної безпеки, того світового порядку, який склався за результатами 1989–1991 років, ескалація конфліктів.
Чехія намагається доставити Україні боєприпаси у максимально короткі терміни.
Зловмисник намагався виявити бойові позиції комплексів протиповітряної оборони ЗСУ для чого запускав безпілотні літальні апарати, які були обладнані камерами відеофіксації.
Були атаковані 110 населених пунктів та 94 об'єкти інфраструктури.
У Вінницькій області поліцейські-вибухотехніки обстежили місця падіння ворожих ударних безпілотників типу Shahed.
З початку повномасштабного вторгнення бійців з підрозділів СБУ знищили вже 800 російських танків.
Захищаємо світ
Повстанці прагнули військовим шляхом відновити незалежність України, бо чітко усвідомлювали, що лише власна національна держава спроможна оборонити і реалізувати всю…