Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Сучасні гуртки для дітей – це не звичні танці, вокал, іноземна, футбол чи гімнастика… На Вінниччині у тренді – заняття у клубах військово-патріотичного виховання. Так, такий формат не новина. Але саме цей є унікальним, бо організатор його справжній розвідник.
Гайсинчанин Володимир Кривіцький на фронті з 2014-го. Йому доводилось працювати в «мінусах», далеко в тилу противника. Повернувшись з війни, побратими запропонували чоловікові поділитися досвідом із молоддю.
– Порадили цікавий формат навчання – мілітарний гурток для підлітків. На початках, як і в будь-якій ситуації, було важкувато, – пригадує чоловік. – Та потрошку група більшала і вже минулого року підготовку в мене пройшли 56 дітей. Матеріальна база для занять – власне спорядження та амуніція, які були зі мною на війні. Дещо принесли товариші зі спілки ветеранів АТО району.
Володимир завжди переймався питанням, як учні використовують свій вільний час. Сам має двох дітей і прагне, аби їхнє дозвілля було цікавим та корисним. Щоб все це так чи інакше стало в пригоді у подальшому житті, і особливо, коли дитина хоче стати захисником країни.
– Як і в усіх військових, перш за все – тактико-спеціальна підготовка, – усміхається боєць. – Після моїх занять учні вміють не тільки правильно рухатися зі зброєю, а й можуть провести зачистку будівлі й навіть викликати підтримку артилерії.
У навчанні чоловік використовує ще «дідівські» методи. Тож під час занять жодної електроніки. Лише олівець, лінійка й карта.
– Щоб зацікавити школярів, я описую конкретну ситуацію для їхніх дій, – продовжує розвідник. – Приміром, ось тут у тебе ферма. Уяви, прийшли озброєні вороги і почали все віджимати. Аби зберегти господарство, тобі потрібно викликати артилерію. А щоб вона точними ударами накрила ворога та не знищила твоє майно, тобі потрібно дати правильнікоординати. Ага, є похибка і арта знищила, приміром, курник. Сміються. Та наступного разу помилок менше. Отак жартома і вчимося. Говорять, що, якби їм так цікаво викладали у школі, то мали б набагато кращі оцінки.
У свої 14 років діти вміють читати карту та прив’язати її до місцевості, скласти картку вогню чи зашифрувати повідомлення для передачі відкритими каналами. Окрім цього, підлітки можуть надати першу долікарську допомогу, напам’ять знають ТТХ сучасної зброї та основні ази мінно-вибухової справи.
– Принаймні це допоможе їм бути готовими до раптових життєвих негараздів, – говорить боєць. – Не всі ж народжуються воїнами.
Гурток знаходиться на повному державному забезпеченні, тож і навчання в ньому – безкоштовне. Цікавляться ним не тільки містяни. Приїздять учні й з навколишніх сіл. Чимало дітей військових та учасників бойових дій.
– Школярі знайомляться, починають спілкуватися, дружити. Маємо дві задоволені сторони – батьків і дітей. Перші раді, що діти не байдикують. А учні навчаються самі та приводять з собою друзів. Для них найбільше покарання вдома звучить так: «Не зробив домашнє завдання – на мілітарний гурток не підеш!», – завершує Володимир Кривіцький. – Чесно кажучи, він допомагає і мені. Це як своєрідна післявоєнна реабілітація.
