Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Володимир Золотарьов: «У армійського боксу є хороше майбутнє»
Ексклюзивне інтерв’ю спеціально для АрміяInform з одним із найавторитетніших спеціалістів у вітчизняному боксі Заслуженим тренером України, свого часу тренером збірної Збройних Сил України з боксу Володимиром Золотарьовим у день його 68-го дня народження 4 жовтня, під час Чемпіонату Сухопутних військ Збройних Сил України у Хмельницькому.
Ми поцікавились враженнями Володимира Олексійовича від змагань і найближчими його планами не лише як тренера, а й спортивного функціонера, який віддав боксу більше 50-ти років свого життя.
Досьє співрозмовника: Володимир Золотарьов народився 4 жовтня 1952 року. У дитинстві займався гандболом, гімнастикою, футболом і плаванням. Однак в 14 років він зламав руку, після чого вирішив піти з гімнастики і в 1967 році почав займатися боксом. Виступав у першій напівсередній ваговій категорії. Багаторазовий призер чемпіонатів СРСР з боксу. Переможець міжнародного турніру «Чорні діаманти», Чемпіон Збройних Сил СРСР, фіналіст Кубка СРСР. Усього провів приблизно 300 аматорських боїв, з яких в 250 – вийшов переможцем. У 1983 році завершив спортивну кар’єру і перейшов на тренерську роботу.
Серед вихованців Володимира Золотарьова: Віталій і Володимир Клички, Олександр Гуров, Валерій і Володимир Сидоренки, Володимир Вірчис та Аліна Шатернікова.
– Володимире Олексійовичу, як Ви оціните організацію і проведення чемпіонату?
– Рівень для чемпіонату окремого виду Збройних Сил досить солідний. Прекрасне місто Хмельницький, чудовий зал спортивного комплексу, до речі, один із найкращих у місті, як мені повідомили. Я вважаю, що рішення про проведення таких змагань не у Києві – дуже вірне. У нас в Україні є багато чудових міст із прекрасними боксерськими традиціями. Тому треба їхати в регіони, все вірно.
– Як Вам фінальні поєдинки. Є хороші хлопці?
– На жаль, я не бачив півфінальних поєдинків, колеги – тренери і судді, казали, що було дуже цікаво. Та з того, що я бачив у фіналах, переконаний, що у боксу Збройних Сил України є хороше майбутнє. Помітив для себе чотирьох-п’ятьох хлопців, із яких можуть вирости справжні чемпіони високого міжнародного рівня.
– Ви свого часу організовували різні міжнародні відкриті турніри в Києві, для прикладу, такі, як «На призи братів Кличків». Чи плануєте подібні змагання найближчим часом?
– Так, справді, турніри «На призи братів Кличків», в яких брали участь боксери з 20-30 країн світу – хороший і позитивний досвід. Через ці змагання, переможці яких отримували ліцензії на Олімпійські ігри, пройшли багато нині відомих боксерів. Такі змагання, на мою думку, об’єднують суспільство, дають серйозний поштовх у професійному зростанні молодим і перспективним боксерам. Згадаймо Олександра Усика, Георгія Чигаєва, Василя Ломаченка, Ісмаїла Сіллаха, В’ячеслава Глазкова. Усі вони пройшли через ці жорна.
На жаль, сьогодні не ті часи, бо в Україні війна. Наші військовослужбовці-захисники боронять на Сході Батьківщину. Тому подібні міжнародні турніри за участю військовослужбовців, здавалося б, не на часі. Разом із тим, для відродження славних традицій армійського боксу ми сьогодні домовились з начальником фізичної підготовки і спорту командування Сухопутних військ підполковником Владиславом Суспо про організацію і проведення міжнародного турніру за участю 4-5 країн, у якому візьмуть участь сьогоднішні переможці фінальних змагань. Формат першості ми наразі лише обговорюємо. Думаємо, що кожна країна представить у кожну вагову категорію по одному своєму представнику. Де він пройде, у Києві, в якомусь місті чи містечку, ми поки не знаємо. Та домовились, що затягувати у часі ми не будемо. Скоріше за все він відбудеться вже у першому кварталі наступного року.
– Як вітатимете переможців змагань, що будете бажати?
– Переможцям і призерам побажаю успіхів на рингу, які приходять виключно до тих, хто потом, кров’ю і мозолями торує собі спортивну дорогу в боксі. Організаторам, меценатам, спонсорам і кільком кращим боксерам подарую книгу з автографом, яку про мене написав Геннадій Ніколайчук «Золотарьов тренер на ринзі та в житті».
Дякую Вам, Володимире Олексійовичу за цікаву розмову. Від імені всього колективу інформаційного агентства АрміяInform вітаю Вас із Днем народження. Будьте здорові!
