На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
У різних країнах світу великою популярністю користується легка артилерія піхоти – міномет. Він зарекомендував себе з найкращого боку в важких боях Першої світової. Відтоді створено велику кількість зразків цієї грізної зброї. І одним із напрямків розвитку є виробництво легких мінометів малого калібру до 60 мм.
Стріляюча… лопата
У 1918 році британці створили 50-мм міномет, який вів вогонь осколковими мінами вагою один кілограм. Але за рік їх довелося зняти з озброєння як недостатньо ефективні.
Наступними на світову арену в 1935-му вийшли італійці зі своїм 45-мм мінометом «Бріксія». Його конструкція – складна й невдала. За ваги 15 кг він стріляв 460-грамовою міною на 500 метрів. І заряджання боєприпаса відбувалося з казенної частини, скорострільність була низькою – 10 пострілів на хвилину.
Наприкінці 1930-х для озброєння піхотних підрозділів у Радянському Союзі розробили легкий 37–мм міномет – заступ. У похідному варіанті він був звичайною лопатою, яку використовували для облаштування позицій. Рукояткою слугував ствол міномета завдовжки 50 см, а полотно заступу використовували як опорну плиту, виготовлену з броньованої сталі. У разі потреби цей інструмент швидко перетворювався на зброю для стрільби осколковими мінами.
Малокаліберні легкі міномети створені в Іспанії, Японії, Німеччині, Франції, США. За результатами бойової роботи зроблено висновок – найефективніший калібр такого міномета – 60 мм.
60-й – найвдаліший калібр
Це підтвердив бойовий досвід американців у Кореї, В’єтнамі й інших конфліктах. Такий калібр виявився дуже ефективним. За одну хвилину мінометний підрозділ у складі трьох мінометів, укомплектований добре тренованими розрахунками, здатен був випустити по ворогу до 100 снарядів. Легкі міномети стали дуже популярними у частинах, які вели бойові дії в лісовій і гористій місцевостях, у пустелях, де вага зброї й боєприпасів відіграє вирішальну роль. Висока мобільність та можливість ставити «на колеса» легкий міномет адаптує його до використання як вогневу підтримку аеромобільних і повітрянодесантних підрозділів.
Після Другої Світової війни у Червоній армії найлегшим був 82-мм міномет, вага якого становить майже 42 кг. В Афганістані радянські війська вперше «познайомились» з 60-мм китайськими мінометами Тип 63, американськими М19 і пакистанськими М-6. Вага найважчого з них – М 19 – сягала 20,5 кг. Під час нападу на базу караванів у провінції Нангархар розвідгрупа «джелалабадського» загону спецназу захопила легкий 60-мм міномет, який потім успішно використовували в різних операціях.
Україна має власну розробку – міномет МП60
У Європі австрійська компанія Hirtenberger Defence Systems створила оригінальний власний 60-мм міномет М6 у версії Commando, конструктивно дуже простий. Він складається зі ствола й опорної пластини. Прицілювання здійснюється наведенням ствола на ціль рукою. Кут нахилу і кількість зарядних кілець на міні визначають відстань стрільби. Ефективне і швидке ураження цілі можливе на дистанції до 1500 метрів. Вага міномета – 10 кг, а пострілу до нього – 1,79 кг.
Конструкторське виробниче підприємство «Українська бронетехніка» розробило власну конструкцію 60-мм міномета – МП60. Його особливість –можливість використання в різних варіантах. Із великою опорною плитою і двоногою для стрільби із закритих вогневих позицій. Та із малою опорною плитою без двоноги з електронним коліматорним прицілом для стрільби без двоноги «з руки» (для спецпідрозділів). Вага міномета у варіантах становить від 20 до 22 кг. Мінімальна дальність стрільби – 110 метрів, максимальна – до 3500 метрів. Технічні характеристики цього міномета дозволяють використовувати його як у позиційній війні, так і у швидкоплинних маневрених операціях у різних умовах – від пустелі до гірських масивів.
