ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Чим битимемося на морі?

26 Жовтня 2019

У 2014 році, коли Росія захопила Крим, Україна фактично втратила і власні Військово-Морські Сили, які базувалися на півострові. Під контролем України лишалось всього десять бойових одиниць, серед яких фрегат «Гетьман Сагайдачний», артилерійський катер «Скадовськ», допоміжні судна «Переяслав», «Нетішин» і «Сватове» та п’ять катерів. І хоча згодом загарбник частково повернув 35 захоплених кораблів, серед них були лише найстаріші й умовно боєздатні. Корвет «Вінниця», корабель управління «Донбас» та ще кілька суден взагалі прийшли «з полону» на буксирі. Ворог обіцяв, що процес передачі триватиме далі. Але в липні 2014-го РФ припинила передавати захоплене озброєння й техніку.

Усі інші, боєздатніші та новіші, кораблі росіяни віддавати не збираються. Серед них відносно нові корвети «Луцьк» (1993) і «Тернопіль» (2006), морські тральщики «Чернігів» і «Черкаси», ВДК «Костянтин Ольшанський», КУ «Славутич», субмарина «Запоріжжя». Торік наприкінці листопада біля Керчі росіяни захопили ще два наші катери – «Нікополь» (P176) і «Бердянськ» (U175), а також буксир «Яни Капу» (А947). Тож власний український військовий флот доводиться будувати фактично «з нуля». Маючи за противника Росію, маємо створити такі ВМС, які зможуть ефективно протидіяти ворогові на Азово-Чорноморському театрі.

Чи стануть ефективними «москіти»?

Проте на майбутнє нового українського військового флоту в експертів різне бачення. Дехто ратує за концепцію так званого «москітного флоту». Діючи на високих швидкостях поблизу власного узбережжя, він завдавав би «жалючі» удари по конвоях, одиночних кораблях і транспорту противника. Для цього ВМС потрібна достатня кількість невеликих, але швидких і маневрених бойових одиниць з доволі потужним озброєнням. Це ракетні й артилерійські катери. Україна здатна їх будувати сама. Основою «москітного флоту» могли стати до тридцяти малих броньованих артилерійських катерів «Гюрза», ракетних катерів «Лань», озброєних протикорабельними ракетами «Нептун», і десантно-штурмові катери «Кентавр». Називали і терміни завершення будівництва цих кораблів – до 2020 року.

Інші фахівці виступають за те, що в морі, над яким панує російська бойова авіація, навіть найшвидші «москіти» без потужних засобів протиповітряної оборони приречені на загибель. Встановлення комплексів ППО значно посилює катер, але робить його вже не «москітом», а значно важчим і менш маневреним. Тому, на думку прихильників цієї ідеї, всі засоби слід пустити не на будівництво малих катерів, а на створення корветів. Крім того, закупити за кордоном «вживані», але ще боєздатні кораблі, оснастивши їх потужним озброєнням (вітчизняним комплексом ПКР «Нептун»), і придбати ще й кілька малих підводних човнів.

Кожен із цих шляхів потребує чимало коштів, але від жодного з них Україна не відмовилась. За п’ять років українські ВМС отримали шість новозбудованих на наших суднобудівних підприємствах МБАКів проєкту «Гюрза». Також у ВМС надійшли кілька суден забезпечення й інших плавзасобів, які пройшли ремонт і модернізацію в Україні. Уже тривають випробовування і незабаром надійдуть до флоту два десантно-штурмових катери проєкту «Кентавр». МБАКи «Гюрза» і ДШК «Кентавр» збудовані на підприємстві «Кузня на Рибальському», де 2019 року заклали ще дві «Гюрзи» і «Кентавр», які спорудять у найкоротші терміни.

«Лань» і «Веспа»

Крім того, Україна розробила унікальну швидку морехідну платформу з озброєнням під назвою «Лань». Вийшов невеликий, але спритний патрульний артилерійський катер проєкту ТТ400Т, головний калібр якого – універсальна автоматична артустановка калібру 76,2-мм. Водотоннажність – 420 тонн. Проте цей проєкт втілюють у В’єтнамі і вже збудовано сім одиниць.

Ця платформа могла стати в пригоді й самій Україні. Було розглянуто проєкт будівництва для ВМС України великої серії ракетних катерів типу «Лань». На палубі кожного замість 76,2-мм артустановки вирішили розташувати 57-мм гармату, перспективний зенітно-ракетний комплекс малої дальності «Арбалет», 16 переносних ЗРК «Ігла», дві артилерійські установки АК-630М, два кулемети 12,7-мм, радар Morena Delta-3D і систему управління вогнем Protazan-K, Spys-K. А з кожного борту мали розташувати чотири пускові установки ПКР «Нептун».

Для такої кількості озброєння вітчизняні корабели дещо змінили «Лань» і розробили новий проєкт, водотоннажністю 640 тонн під назвою «Веспа». Згідно з оприлюдненими ТТХ, платформа здатна розвивати швидкість до 40 вузлів із автономністю до 10 діб. Спорудження таких катерів ще не почате.

Президент хоче корвет «Володимир Великий»

Слід згадати, що на Чорноморському суднобудівному заводі з 2011-го року будують вітчизняний корвет «Володимир Великий» проєкту 58250. Це перспективний багатоцільовий бойовий корабель, розроблений миколаївським ДП «Дослідно-проєктний центр кораблебудування» для ВМС України. Робота над проєктом завершили ще 2008-го. Плани були досить амбітні. Перший корабель передбачалося спустити на воду 2012-го, до 2021 року у флоті мало бути 4 таких корвети, а до 2026 року – вже 10-12.

У цього корабля екіпаж 108 осіб. А водотоннажність – 2500 тонн, автономність – 30 діб і дальність плавання – до 4000 миль. Він міг розвивати швидкість 32 вузла (близько 60 км/г). Його планували озброїти італійською 76,2-мм автоматичною корабельною гарматою Super Rapid (компанія OTO Melara) зі швидкострільністю до 85 пострілів за хвилину, спареною 35-мм корабельною зенітною установкою швейцарської компанії Oerlikon і торпедами MU90 європейського збройового консорціуму EuroTorp.

Корвет мав отримати і 16 зенітних ракет типу Aster-15, вісім потужних французьких ПКР Exocet з дальністю дії до 180 км. Силову установку, системи зв’язку і управління, радіолокаційне обладнання планували встановити українського виробництва. Ще мав бути протичовновий вертоліт, для якого на палубі передбачили спецмайданчик.

У цілому корвет проєкту 58250 був би небезпечним практично для будь-якого противника в морі. За розміри і вогневу потужність деякі експерти віднесли український корвет до категорії малих фрегатів.

Проте на жовтень 2019-го загальна готовність об’єкта оцінюється всього у 17%, а корпус зібраний на 80%. Але Україна хоче його добудувати. Уже є рішення відновити державну цільову оборонну програму будівництва кораблів класу «корвет» проєкту 5825. За дорученням президента Володимира Зеленського роботи зі спорудження корвета «Володимир Великий» мають продовжити. Передбачається, що будівництво головного корабля проєкту, всього їх планують виготовити 4 одиниці, завершать у 2023 році. Вартість будівництва становить 7,7 млрд гривень. Тим паче, іноземні замовники готові інвестувати в проєкт і закупити серію таких кораблів. А в разі такої реанімації корабель озброять вже не французькими ПКР Exocet, а українським «Нептуном».

https://www.segodnya.ua/ukraine/vlasti-planiruyut-vozrodit-postroyku-vladimira-velikogo-pervyy-spustyat-na-vodu-v-2023-m-1335518.html

Американські «Айленди» – бойові одиниці українських ВМС

Кілька днів тому до головної бази ВМС в Одесі прибули два американські катери типу «Айленд», передані як допомога. Ми лише маємо встановити на них своє озброєння і оснащення. Основні їх завдання – охорона портів, пунктів базування, морських шляхів, об’єктів морської індустрії в межах виключної морської економічної зони. Також вони спостерігатимуть за морською обстановкою, збиратимуть дані з судноплавства. Катери можуть використовувати і для протимінних, аварійно-рятувальних та спеціальних операцій.

Ці катери будували на верфі Bollinger Shipyards в Локпорті (штат Луїзіана) з 1985 по 1992 роки для Берегової охорони США. Мають повну водотоннажність 168 т, довжину 34 м, сталевий корпус і алюмінієву надбудову. Дизельна енергетична установка потужністю 6200 к.с. забезпечує швидкість до 29,5 вузлів. Екіпаж – 16 осіб, автономність – п’ять діб.

– Крім того, можна встановити додаткове оборонне озброєння – це пакети можливостей Sea Control і MDA/ISR», – розповів виданню «Думская» заступник очільника штабу ВМС України з євроінтеграції капітан 1 рангу Андрій Риженко. – Катер дуже економічний, за швидкості 12 вузлів витрата палива становить усього 150 літрів на годину. Тож запас пального у 37 тонн дозволяє виконувати завдання впродовж 7-10 діб (за стандартом НАТО – це вимога для корвета).

https://dumskaya.net/news/zamestitel-nachalnika-shtaba-vmsu-rasskazal-ob-u-104484/

У високій ефективності навіть уживаних «Айлендів» переконані вітчизняні прихильники і «москітів», і «корветів». Тим паче, США погодились передати Києву ще чотири аналогічні катери.

– Їх передадуть на ще вигідніших умовах, ніж навіть перші два, – повідомив заступник начальника штабу ВМС Андрій Риженко. Відтак Україна стане першою іноземною країною, у складі ВМС якої буде дивізіон «Island».

https://uc.od.ua/columns/1533/1215584

Данська «Летюча риба»

Крім американських «Айлендів», Україна всерйоз розглядає перспективи придбання вживаних іноземних бойових кораблів. Свого часу «Український мілітарний портал» розповідав про зацікавленість наших ВМС у придбанні данських патрульних корветів «Standard Flex 300».

Стокгольмський інститут вивчення проблем миру (SIPRI) в щорічній книзі про експортні операції з продажу зброї опублікував інформацію про готовність уряду Данії реалізувати Україні три мінні тральщики. Вартість цих кораблів оцінюють у 102 млн євро.

https://mil.in.ua/uk/daniya-hotova-prodaty-korabli-ukrayini/

Корвети «Standard Flex 300» – одне з найкращих рішень у категорії ціна/якість/функціональність/витрати на експлуатацію. Це повноцінні бойові кораблі, здатні виконувати пошуково-ударні функції (на відміну від патрульних варіантів), але за рахунок модульності можуть виконувати й інші завдання, компенсуючи брак у складі ВМС спеціалізованих кораблів.

Ці корвети обрали Литва і Португалія для нарощування корабельного потенціалу своїх ВМС. Але, як повідомляє «Мілітарний портал», «вартість повністю оснащеного корабля з боєкомплектом (який купують окремо) становитиме кількадесят мільйонів доларів. А ще – кошти на підготовку екіпажів. Проте корвети Standard Flex 300 чи «Flyvefisken» («Летюча риба»), залишаються досить бажаними, хоча й дещо задорогими для наших ВМС.

Американські і британські фрегати для дій у Чорному морі

Крім того, торік у жовтні видання «Сегодня» повідомило: «…керівництво США направило через військового аташе свого посольства лист в Міноборони України про надання військово-технічної допомоги ВСУ. Поміж іншим пропонується поставка українським ВМС фрегатів класу Oliver Hazard Perry. Кораблі можуть передати за програмою «Надлишкове майно» (Excess Defense Article).

https://www.segodnya.ua/ukraine/vozrozhdenie-voenno-morskogo-flota-ukrainy-kakie-korabli-poluchat-ukrainskie-moryaki-1182206.html

Цей фрегат класу Oliver Hazard Perry – океанський ескортний корабель, призначений для протичовнової і протиповітряної оборони. Однак він здатний знищувати і надводні цілі за допомогою протикорабельних ракет (ПКР) Harpoon з радіусом дії до 280 км. Фрегати класу Oliver Hazard Perry будували з 1975 по 2004 рік у США, Австралії, Іспанії й на Тайвані. Днями «Український міліарний портал» повідомляв, що і Великобританія готова продати Україні корвет типу Severn, виведений зі складу ВМФ. Його вартість – понад 15 млн доларів. Це великий патрульний корвет океанського типу. Є кілька модифікацій, які різняться розмірами, архітектурою, системами і обладнанням. Україну зацікавив корвет першої серії, і про можливості купівлі навіть вели певні переговори. Кораблі цього типу мають значний потенціал модернізації і можуть переоснащуватися потужним озброєнням. Його розміри, автономність, дальність ходу дозволяють виконувати середземноморські походи й виходи у світовий океан.

https://mil.in.ua/uk/blogs/inozemni-korabliv-dlya-vms-ukrayiny-ruynuyemo-mify/

Вітчизняний ракетний комплекс ПКР «Нептун» перебуває на заключній стадії випробувань, а платформ, на яких можна без проблем розмістити корабельну версію «Нептуна», в Україні фактично немає. Озброювати ними «Айленди» скоріш за все недоцільно, а до готової версії «Лані» чи «Веспи» ще досить далеко. Польські корвети хоч і старі, але можуть ще прослужити нашим ВМС, як і автомобілі – «бляхи», на яких нам довелось воювати на початку російської агресії. Та й вартість їх досить приваблива. Тому вони і викликають зацікавленість України.

Перспективи не дуже яскраві, та все ж…

Після анексії Криму й будівництва Керченського мосту Росія фактично захопила й Азовське море. Події листопада 2018-го, коли атакували нашу корабельно-катерну групу, чітко показують: РФ на цьому не зупиниться. Вона і так досить часто закриває певні ділянки чорноморської акваторії, на яких проводить заходи бойової підготовки своїх ВМС. Тож, в українсько-російському протистоянні назріває новий етап – борня за Чорне море.

На жаль, як показав досвід, катер «Гюрза-M» не може сповна виконувати завдання в Чорному морі за хвилювання 3 бали і більше. Також має обмежені вогневі можливості (протитанковий комплекс, який планували встановити, з певних причин «не підійшов»). Застосування МБАКів обмежене Азовським морем і річками, причому зі слабкою спроможністю вогневого враження надводних цілей. Виявилася невдалою і концепція бронювання катера – він вийшов важким та дорогим. У реаліях морського бою броня його не врятує, що підтвердили події у Керченській протоці.

Та й проєкти «Лань» і «Веспа», які Україна навіть не почала реалізовувати, вже застаріли. «Лань» взагалі розробили як проєкт артилерійського і патрульного катера півтора десятка років тому, а для «Веспи», значно потужнішої, не підібрано головної енергетичної установки. Отже виникне потреба переробки проєкту під нові двигуни. Але і ці проєкти ще не скидають з рахунків.

  • На жаль, «Лань» і «Веспа» – проєкти навіть не вчорашнього, а позавчорашнього дня, – розповідає заступник начальника штабу ВМС України капітан 1 рангу Андрій Риженко. – Зусилля ВМС і вітчизняного військово-промислового комплексу слід зосередити на проєкті ракетного катера водотоннажністю до 400 тонн, який повинен нести ракети, торпеди, артилерію калібру понад 40-мм, зенітно-ракетний комплекс для самооборони, БПЛА та, можливо, керований багатофункціональний дрон.

На жаль, наразі маємо лише десяток військових кораблів і невеликих катерів, з якими доводиться протистояти потужнішому ворогу. Проте є надія, що два американські «Айленди», які щойно надійшли на озброєння наших ВМС, є лише першою партією з цілої низки майбутніх надходжень.

І проблеми придбання чи отримання того чи іншого корабля з-за кордону є не лише бажанням командування вітчизняного флоту та Міноборони. Тут глибоко задіяні питання вітчизняного ОПК, а також бізнесові інтереси певних груп і всієї держави в цілому. І нині як ніколи гостро постала потреба швидкого нарощування корабельного потенціалу ВМС України, на яких тримається безпека південних регіонів держави.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Лонгрід, Озброєння та техніка