Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
З 1-го жовтня в Україні стартує призовна кампанія на строкову військову службу «Осінь-2019», яка триватиме до кінця грудня поточного року. Відомо, що під час цієї призовної кампанії на службу призвуть понад 15 тисяч юнаків, з них 9000 — до Збройних Сил України. Проте досвід попередніх кампаній показує, що навіть такі плани призову виконати не просто. Чому? Кореспондент АрміяInform запитала у військового комісара Печерського районного в місті Києві військового комісаріату майора Євгена Кузнєцова.
Нагадаю, нині на строкову військову службу призивають громадян України віком від 20 до 27 років, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову. Ті ж, кому ще не виповнилось двадцяти, під час призовної кампанії зобов’язані прибути до військкомату і отримати відстрочку.
На першому етапі призовної кампанії юнаки призовного віку мають пройти медичну комісію.
— Медичні комісії констатують великі проблеми зі здоров’ям у молоді. У більшості призовників лікарі діагностують найчастіше проблеми із серцево-судинною системою та зором, — каже майор Євген Кузнєцов.
Також військовий комісар нарікає на дуже низьку явку призовників. За чинним законодавством, навіть якщо за певних обставин повістка не надійшла, громадянин призовного віку зобов’язаний з’явитися до військового комісаріату в десятиденний термін з дня початку чергового призову. Близько 90% громадян зазвичай нехтують цією вимогою закону.
У військкоматі нагадали, що за неявку до військкомату в період призовної кампанії та ухилення від військової служби передбачена адміністративна й кримінальна відповідальність.
— Якщо призовник не прибув без поважних причин, його очікує штраф від 85–119 гривень. За повторне правопорушення доведеться сплатити від 170–255 гривень, — говорить офіцер. — Ця сума на сьогодні незначна, тому зовсім не лякає призовників.
Якщо ж громадянин отримав повістку, власноруч поставив підпис, але не з’явився у військкомат або відмовився служити, тоді, згідно з українським законодавством, йому загрожує обмеження волі терміном до трьох років.
— Значна частина молоді в різний спосіб намагається обійти службу у війську. Часто змінюють місце проживання, не повідомляючи про це у військкомат, підробляють документи про хворобу, подають недостовірні дані про свій стан здоров’я і навіть умисно спричиняють собі тілесні ушкодження, — розповів військком Кузнєцов.
На думку офіцера, проблеми, про які йдеться, притаманні не лише Києву. І вирішувати їх необхідно комплексно. Ігнорування законодавства молодими людьми призовного віку зумовлене безкарністю, лояльним законодавством до ухильників від служби. А ще не надто позитивним іміджем строкової служби. Крім цього, більшість молодиків побоюються, що їх направлять у район бойових дій. Хтось вважає, що після строкової служби згодом буде потенційним кандидатом при можливій мобілізації.
— Наголошую, військовослужбовців строкової служби в район проведення ООС не залучають, вони служать в місцях постійної дислокації військових підрозділів. Жодного призовника за період ООС у зону військового конфлікту не було направлено, — запевняє майор Кузнєцов.
Офіцер вважає, що для покращення іміджу строкової служби необхідно значно більше уваги приділяти військово-патріотичному вихованню в навчальних закладах, а також рекламувати та посилювати репутацію строкової служби в засобах масової інформації. При цьому розповідати про соціальний статус військовослужбовця строкової служби.
Соціальний пакет строковика передбачає повне державне утримання, безоплатний проїзд у транспорті, матеріальну допомогу перед призовом та після звільнення в запас. На період служби за ними зберігається місце роботи. Також вони мають право вступати до вищих військових навчальних закладів, а за наявності медичних показань забезпечуються безоплатним санаторно-курортним лікуванням.
