Інформаційне агентство Міністерства оборони України
UA

Ігор Хоменко: «Ми не економимо на здоров’ї тих, хто захищає Україну»

9 Липня 2019
Ігор Хоменко: «Ми не економимо на здоров’ї тих, хто захищає Україну»

Підступна путінська агресія проти України забрала життя майже трьох тисяч наших вояків. Утрати у цій неоголошеній війні могли би бути й більшими, якби не героїчні військові медики. Саме вони рятували наших захисників і ставали єдиними янголами-охоронцями для покалічених російськими кулями бійців. Саме ці люди і нині допомагають пораненим воїнам виграти двобій зі смертю.

Про стан військової медицини, створення медичних військ і важливість військових медиків на передовій кореспонденту АрміяINFORM охоче розповів заслужений лікар України, доктор медичних наук і професор, а нині начальник Головного військово-медичного управління МО України – начальник медичної служби ЗС України генерал-майор медичної служби Ігор ХОМЕНКО.


Військово-медична логістика — життєво важлива

— Ігорю Петровичу, розпочнемо з лікувальної бази.

— Якщо говорити про нашу лікувальну базу, то наразі маємо 5 військово-медичних клінічних центрів у Києві, Харкові, Вінниці, Одесі, Львові. Також функціонує Ірпінський центр професійної патології особового складу ЗС України. Маємо 15 військових госпіталів і 5 санаторіїв, які разом спроможні прийняти близько 7 тисяч пацієнтів.

 Однак усі вони розташовані в тилу, і для того, щоб пораненого армійця доставити туди, потрібно багато часу. Інколи кожна хвилина на вагу золота…

— У 2014-му стартувала реформа медслужби та її наближення до стандартів НАТО. Зокрема цього року завершили запровадження чотирирівневої допомоги пораненому. Перший рівень — допомога на полі бою, коли пораненому її надають товариші.

На другому людину доставляють санітарним транспортом до передових хірургічних груп, розміщених на базі 10 цивільних лікарень за 1–10 кілометрів від району бойових дій, а також до мобільних шпиталів, розгорнутих за 20–30 кілометрів.

Третій рівень передбачає надання допомоги силами харківського Військово-медичного центру і Дніпровського госпіталю. За потреби надають допомогу і медзаклади МОЗ у Харкові та Дніпрі. Важкопоранених, які потребують тривалого лікування, направляють до Національного військово-медичного клінічного центру в Києві. У лікуванні військовиків беруть участь і спеціалізовані медзаклади Національної академії медичних наук.

Рятуючи життя наших солдатів і офіцерів, загинули 68 медиків Збройних Сил України. Ще 192 зазнали поранень.

Ця система дає змогу знизити смертність серед поранених. Зокрема з 4 % у 2014 році до сьогоднішніх 0,97 % на всіх етапах евакуації.

 Серед військових медиків великі втрати?

— Рятуючи життя наших солдатів і офіцерів, загинули 68 медиків Збройних Сил України. Ще 192 зазнали поранень. Останній випадок стався нещодавно під Водяним поблизу Маріуполя. Бойовики обстріляли наше авто з персоналом, який їхав за пораненими. На жаль, двоє медиків загинули.

Замість «УАЗів» — «Богдани» й «Хамери»

— Торік на базі одного з мобільних госпіталів почали створювати підрозділ медичної евакуації. Які подробиці реалізації цього проєкту?

— Донедавна санітарним транспортом у районі АТО/ООС слугували 30—40-річні авто. Нині майже половину транспорту медичних рот і мобільних госпіталів становлять сучасні «Богдани» й американські «Хамери». До кінця року ЗСУ отримають іще понад 180 санітарних авто.

Нині майже половину транспорту медичних рот і мобільних госпіталів становлять сучасні «Богдани» й американські «Хамери». До кінця року ЗСУ отримають ще понад 180 санітарних авто

Ми створюємо евакуаційний підрозділ. Це кількадесят санітарних авто й екіпажів, до яких уходять три особи: старший бойовий медик, бойовий медик і водій-санітар. Їхнє завдання — евакуація поранених із батальйонних медпунктів до мобільних госпіталів і передових хірургічних груп. Бо, згідно зі стандартами Північноатлантичного альянсу, поранений має впродовж двох годин потрапити до рук лікаря. Завдяки такій системі евакуації, здебільшого поранених доставляють у передові хірургічні групи чи мобільні шпиталі впродовж години. А інколи — за 30 хвилин.

— Цей підхід справді дає результат?

— Якщо сумніваєтесь у моїй щирості, поспілкуйтеся з пораненими, яких ми лікуємо в столиці…

— За яких умов вони потрапляють до Національного військово-медичного клінічного центру, що в Києві?

— Тут лікують воїнів, які потребують високоспеціалізованої медичної допомоги і надскладних оперативних утручань. У столиці працюють фахівці екстракласу, які витягли з того світу сотні поранених військових. За потреби до лікування поранених залучають і фахівців спеціалізованих медзакладів.

— На початку АТО часто нарікали на брак аптечок у наших військових і погане забезпечення медпрепаратами підрозділів. Ситуація змінилася?

— Нині кожен солдат і офіцер має індивідуальну аптечку, укомплектовану всім необхідним. Скажу більше: всі бригади, задіяні в ООС, забезпечені аптечками на 110 %. Тобто створено резерв із 30 тисяч аптечок, які можуть знадобитись у разі розгортання додаткових частин і підрозділів тероборони. Щодо медпрепаратів скажу, що всі медзаклади в районі бойових дій і військово-медичні центри забезпечені ними повністю.

На медапаратуру для армії наступного року витратять 200 мільйонів гривень

— Про передачу нашій армії «Джевелінів», кораблів багато сказано й написано. Чи отримували від партнерів медичне устаткування і ліки?

— Ліків нам вистачає. А обладнання ми отримували і отримуємо. Наприклад, торік отримали два сучасні рентгенівські апарати. Цього року — обладнання для передових хірургічних груп і майже 60 тисяч індивідуальних аптечок для десантно-штурмових військ. Нещодавно, під час візиту до України делегації НАТО, один із наших закладів отримав реабілітаційне обладнання: медичну бігову доріжку, тренажер, пристрої для покращення функціонування кінцівок і суглобів. Отримали і тести для оцінки моторики рук, симулятор рівноваги, мобільний ліфт із електроприводом.

Спортбазі на Львівщині, де військові проходять реабілітацію, передано спеціально обладнаний мікроавтобус. Японська сторона надала наркозно-дихальний апарат і систему штучної вентиляції легень, вартість яких — кілька мільйонів гривень. У майбутньому отримаємо від США 60 санітарних «Хамерів» і сучасні намети з обладнанням. Лікувально-діагностичної апаратури та іншого сучасного медустаткування від інших країн отримали на десятки мільйонів гривень.

— На Чернігівщині доволі успішно функціонує навчальний центр тактичної медицини. Яких фахівців там готують?

— У його створенні допомогли канадці й американці. Центр готує медиків для підрозділів та екіпажів евакуаційних авто. Термін навчання від кількох діб до 4 місяців, залежно від програми курсу. Кожен повинен уміти надати собі першу допомогу. Особливо військові в районі бойових дій. Упродовж 3-4 днів вони практично вчаться діяти за принципом «допоможи собі і товаришу». Торік такий прискорений курс пройшли близько 3,5 тисячі осіб, зокрема понад 900 офіцерів.

— Успіх лікування залежить і від тієї апаратури, яка є в розпорядженні медиків, зокрема діагностичної…

— Активно оновлюємо парк медобладнання. Лише торік витрачено близько 10 мільйонів гривень на забезпечення медичних підрозділів у районі бойових дій електрокардіографами, дефібриляторами тощо. А 2019-го на придбання сучасної медапаратури вже витрачено 100 мільйонів гривень. У 2020-му плануємо закупівлю на 200 мільйонів.

— Цивільні лікарні перебувають далеко не в найкращому стані, пацієнти там змушені все необхідне купувати за власні кошти. Яка ситуація у військових медустановах?

— Кожен військовик, незважаючи на звання і посаду, повністю забезпечений потрібними лікарськими засобами, отримує необхідні обстеження. Ми не економимо на здоров’ї тих, хто захищає Україну.

Ми не махнули рукою, а чотири місяці робили все можливе, щоб боєць жив, і діти не осиротіли. Витратили на лікування майже мільйон гривень

Наведу один приклад. Кілька років тому на лікуванні був 36-річний військовик. Він, потрапивши до рук бойовиків, зазнав страшних катувань. Унаслідок обміну полоненими опинився на волі.

Переніс 8 операцій… Шанси, що виживе, були примарними. Однак ми не махнули рукою, а чотири місяці робили все можливе, щоб боєць жив і діти не осиротіли. Витратили на лікування майже мільйон гривень. І це непоодинокий випадок з нашої практики.

— Чи правда, що незабаром з’являться медичні війська?

— Так. Ми поставили собі за мету створити медичні війська України. Це покращить нашу роботу. Перші кроки у цьому напрямку вже зроблені. Впевнений: поява цієї структури поліпшить медичне обслуговування військовиків.

— Дякую за відверту розмову!

Сергій ЗЯТЬЄВ, «АрміяInform»