Одним із напрямів його діяльності є забезпечення харчування для військовослужбовців. Також у сфері його відповідальності — речове забезпечення в нашій армії. Що вже зроблено за цей період…
У річницю загибелі Героя України Романа Русника в селі Волосянка, що на Закарпатті, урочисто відкрили меморіальну дошку на честь відважного офіцера.
У свої 23-ти старший лейтенант Роман Русник справедливо вважався досвідченим та грамотним командиром. Молодий офіцер швидко здобув авторитет навіть серед удвічі старших побратимів і став відповідальним командиром. Штурми, перемоги, втрати, ухвалення вкрай важливих рішень, від яких залежать десятки життів…
Роман вступив на військового вишу якраз із початком війни. На обережне запитання рідних: «А воно тобі треба?», уродженець невеликого закарпатського села знайшов вагомий аргумент: «Звісно! Країну ж потрібно захищати! Війна…» Тож надалі зайвих запитань ніхто не ставив, рідні лиш чесно казали, що пишаються…
Одразу після випуску молодий лейтенант потрапив на фронт — здобувати практичний досвід. «Мій захисник», — із гордістю казала мати, а Роман жартівливо наказував: «Відставити плакати!» та обіцяв, що все буде добре.
На початок широкомасштабного вторгнення за його плечима була вже не одна ротація в найгарячіших точках Донбасу.
Загинув Роман на Луганщині у березні 2022-го, до останнього прикриваючи відхід побратимів.
— Ми обороняли від окупантів населений пункт Кремінна, що на Луганщині, — розповідають побратими старшого лейтенанта. — Поблизу позицій підрозділу Роман помітив ворожу диверсійно-розвідувальну групу. Висунувся в бік противника разом із відділенням. Там йому вдалось швидко знешкодити ворожу ДРГ. Наші бійці залишились на тій позиції для розвідки подальших дій орків. Окупанти відправили взвод на підкріплення та почали напад. Сили були нерівними, та наші воїни завдали значних втрат противнику.
Оскільки кількість окупантів у рази перевищувала, українським воїнам довелось відступати. Аби зберегти життя побратимів, Роман наказав товаришам відходити, а сам залишився прикривати відступ. Завдяки героїчному вчинку друзі лишились живими, сам Роман врятуватись не зміг… Він до останнього прикривав відступ товаришів…
«Мій захисник», — із гордістю каже мати, коли дивиться на фото сина з чорною стрічкою та не стримує сліз… Але ніхто вже не скаже: «Відставити плакати…»
Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 148 Русник Роману Васильовичу за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі присвоєно звання ГЕРОЙ УКРАЇНИ з удостоєнням ордена «ЗОЛОТА ЗІРКА».
